Україна насправді унікальна країна. Маючи на момент розпаду СРСР одну з найпотужніших економік світу, вона примудрилася спустити її повністю в унітаз.
Мало вже хто пам’ятає, що в 1975 році на Україні видобували до 14,5 млн. т нафти і 70 млрд. кубів газу. Український газ поставлявся в РРФСР, Білорусію, Молдавію до тих пір, поки не були відкриті родовища в Сибіру.
На поточний час Україна видобуває приблизно 20 млрд. куб. м і нарощує видобуток з 0,3% у рік. При цьому власного блакитного палива їй не вистачає і приблизно стільки ж вона купує у Росії.
Нові українські чиновники залізли в архіви і знайшли папери, за якими на Україні розвідано до 600 млрд. кубів газу.
Тепер в прожекти «Нафтогазу» замаячила мета відібрати у Росії 10% ринку газу Європи, а РФ поставляє європейцям 194,4 млрд куб. м газу.
Ідея, ніби не погана, але тут включається елементарна математика:
1. Якщо нарощувати видобуток з темпами 0,3% (64,8 млн куб. м) в рік, то дай Бог через 30 років себе забезпечити.2. Якщо добувати нинішніми обсягами, то газу вистачить на 30 років.3. Якщо наростити видобуток так, щоб вистачило і собі і на імпорт, то газу вистачить років на 10.
Виснажити свої запаси за 10 років – ну чим не Велика мета? Особливо, якщо ставитися до країни за принципом «після нас хоч потоп».
Звичайно, бажання «піджати» Росії на газовому ринку Європи, для України мрія, але на жаль, нездійсненна…
