З історії ми всі знаємо, чим займалися і які злочини проти людства зробили лиходії, нацистські командувачі військами під час Другої світової. Як змінилося життя їх дітей, що сталося з їх онуками та хто з них зробив висновки після гучних вчинків предків — читайте в нашому матеріалі.
Беттіна — внучата племінниця рейхсмаршала Великогерманского рейху Германа Герінга. Зараз вона живе в Санта-Фе (Мексика) і практикує траволікування.
У документальному фільмі «Діти Гітлера» Беттіна дала інтерв’ю, в якому зізналася, що вона і її брат свідомо стерилізували себе: «Я перев’язала труби в 30 років, тому що боялася народити ще одного монстра. Я дуже схожа на Германа Герінга: розріз очей, вилиці, овал обличчя… Я нагадую його набагато більше, ніж його власна дочка».
Беттіна провела багато років, намагаючись дізнатися як можна більше про звірства сім’ї Герінг.
Дженніфер Тииге
Дивлячись на темношкіру Дженніфер, важко повірити, що вона онука того самого «плашовского м’ясника» Амона Гета, якого блискуче зіграв Райф Файенс в «Списку Шиндлера».
Моніка Гертвик, дочка Амона Гета, завела інтрижку з нігерійцем, і від їх союзу в 1970 році з’явилася Дженніфер. Хоча дівчинку віддали на усиновлення, вона підтримувала зв’язок з родиною Гет — з усіма, крім матері, з якою вони вперше заговорили, коли Дженніфер було вже 20. Весь цей час вона вважала своїх родичів просто однофамільцями «того самого» Гета.
Дженніфер навіть не здогадувалася про своє походження: вона часто їздила в Ізраїль, зустрічалася там з нащадками тих, хто вижив євреїв. Все змінилося, коли дівчина випадково натрапила на книгу в гамбурзькій бібліотеці, яка виявилася біографією її матері.
Кадр з фільму «Список Шиндлера»
«Відчуття було таке, наче килим висмикнули у мене з-під ніг… Я спустилася і лягла на лавку, зателефонувала чоловікові і сказала, що не можу сісти за кермо, попросила, щоб він забрав мене».
Дженніфер впала в депресію, але впоралася з нею, написавши книгу «Мій дід застрелив би мене».
Моніка — дочка Амона Гета від його коханки Рут Ірен Кадлер і мати Дженніфер. Вона росла так, ніби ніяких жахів ніколи не відбувалося. Дитиною Моніка успішно створила собі ілюзію гарного батька: «Я вірила, що всі євреї в Плашове і Амон були як одна велика сім’я».
Будучи підлітком, вона часто запитувала свою матір про те, що відбувалося в Плашове насправді. Але все, чого вдалося домогтися від матері, було визнання, що, можливо, Амон вбив кількох євреїв». Моніка запитувала: «Кілька — це скільки? Двох? Трьох?» Тоді її мати ніби з ланцюга зривалася, хапала кабель і починала шмагати їм доньку.
Зйомки фільму «Список Шиндлера»
А потім Моніка побачила фільм з Райфом Файенсом. Вона згадує: «Я думала, що це все повинно припинитися, вони повинні перестати стріляти, тому що, якщо вони не перестануть, я зійду з розуму». Тільки після цього фільму весь жах все, що зробив її батько, дійшов до Моніки.
Моніка не змогла розповісти доньці правду віч-на-віч, їй не вистачило на це духу. Замість цього вона повідала свою історію всьому світу.
Алессандра Муссоліні
На відміну від інших нащадків нацистів, відчувають провину за своє походження, італійський політик Алессандра Муссоліні відчуває гордість за сумно відомого діда. До речі, Алессандра не тільки онука Беніто Муссоліні, але ще й племінниця Софі Лорен.
Алессандра народилася в Римі, її батьком був син дуче. У 1989 році Алессандра вийшла заміж за офіцера митної поліції Мауро Флориани, у пари народилися троє дітей, і Алессандра доклала всі зусилля, щоб діти носили прізвище діда.
У 1992 році після цілком вдалих спроб з кінематографом і музикою Алессандра переключилася на політику і перемогла на виборах в парламент від партії «Національний альянс» — націоналістської правоконсервативної організації. Алессандра все ще є успішним політиком і продовжує дотримуватися своїх поглядів.
Ернст Гіммлер, молодший брат Генріха Гіммлера, був дідусем Катрін. Сама Катрін народилася в містечку Дінслакені в Німеччині.
«Це дуже важка ноша, коли в тебе таке спадщина», — зізнається Катрін. Вона каже, що більшість нащадків нацистів кидаються в одну з двох крайнощів: просто відрізають себе від своїх предків, намагаючись забути про них, або ж роблять вибір на користь безумовної любові і відданості, відмовляючись дивитися в обличчя негативу. Катрін зізнається, що зіткнулася з тим же вибором. У неї завжди були хороші стосунки з батьком, але коли вона намагалася заговорити з ним про минуле своєї сім’ї, він просто не зміг говорити.
«Я зрозуміла, як важко йому довелося, тільки коли сама дізналася, що моя улюблена бабуся — нацистка. Я любила її, просто обожнювала, і мені довелося нелегко, коли я знайшла її листи і виявила, що вона підтримувала контакт зі старими нацистами, відправляла передачки у в’язницю військовим злочинцям».
Генріх Гіммлер інспектує табір для радянських військовополонених
Катрін з іронією зауважує, що їм пощастило мати в родині таку потвору, як Генріх, адже на його тлі вони просто не звертають увагу на інших, «звичайних» нацистів, яких, напевно, було в достатку серед предків Кетрін.
За іронією долі Катрін вийшла заміж за ізраїльтянина, нащадка одного з тих, що вижили в Голокост. Катрін зізнається, що під час сварок іноді вилазять жахливі стереотипи, які сидять десь на підкірці. Хоча сама вона в те, що зло може передаватися по спадку, не вірить. Так і каже: «Будь воно так, я вірила б у все це лайно, а я не вірю».
В якості особистої терапії Катрін написала книгу про свою сім’ю — «Брати Гіммлер: німецька сімейна історія» (Die Brüder Himmler: Eine deutsche Familiengeschichte). Катрін зізнається, що робота над книгою далася їй нелегко, але вона прийняла рішення не закривати очі на сімейну історію. І якщо у її дітей з’являться питання, вона буде готова відповісти на них.
Гюдрун Бевутц
Гюдрун народилася в Мюнхені в 1929 році. Вона була дочкою «того самого» Генріха Гіммлера та улюбленою бабусею Катрін. Гіммлер обожнював свою дочку, він регулярно брав її з собою на службу, постійно телефонував їй і писав листи. Протягом усього життя Генріх кликав її ніжним домашнім прізвиськом Пюппи.
Гюдрун не визнавала, що батько вчинив самогубство, вона все життя наполягала, що його вбили. Після війни Гюдрун і її мати були арештовані. Їх утримували в різних таборах в Італії, Франції та Німеччини. У листопаді 1946 року, жінок відпустили.
Маргарет і Гюдрун Гіммлер
Гюдрун вийшла заміж за журналіста Вульфа Дітера Бурвитца, який цілком поділяв ідеологію дружини. Вона створила організацію Stille Hilfe («Мовчазна допомогу») для підтримки колишніх членів СС.
Гюдрун Бурвитц померла в травні 2018 року у віці 88 років.
