Люди, які отримували зарплату в касах двох ворогуючих спецслужб, — хто вони?
Скрізь, де є суперництво, з’являються подвійні агенти — чи йде мова про корпорації, наркокартелі або країнах. Герої вони чи зрадники, вирішують ті, хто пише історію. Ми, втім, намагалися підійти до цим безпринципним людям неупереджено.
Професія подвійного агента небезпечна і важка вдвічі, а значить, і оплачується досить високо. Подібні вакансії на сайті «Хедхантер» не залежуються. Втім, як заявляють незалежні джерела, мотивом для агентів не завжди служать гроші (ха, так ми й повірили!). Ці люди йдуть на ризик з любові до своєї країни. Або до чужої — залежно від ситуації.
Культура подвійний агентури зародилася, як і чай, шахи і кросівки Abidas, у Стародавньому Китаї, але свого розквіту досягла в часи Другої світової, а потім холодної війни. Зараз подвійних агентів ЦРУ використовує для боротьби з тероризмом (виписуючи ним паспорта на ім’я Фоми Ащьф).
Душан Попов на прізвисько «Триколісний велосипед» вважається прототипом агента 007 Джеймса Бонда. Високий, харизматичний і впевнений у собі югославський адвокат успішно трудився на МІ-6 під час Другої світової війни. Душан вільно говорив по-німецьки і співпрацював з німецькими спецслужбами, при цьому ненавидів Гітлера.
Британська розвідка не відразу повірила Душану, і, щоб завоювати їхню прихильність, він видав подвійного агента — німецького офіцера Йоганна Йебсена. З МІ-6 Душан спілкувався за допомогою невидимих чорнил та розроблених ним особисто кодувань.
Довіра німецької сторони було так високо, що, навіть коли був розкритий інформатор Йебсен, німці не припинили співпрацю з Душаном. У 1941 році Душан відправився в США за завданням Німеччини, щоб отримати інформацію про ракетних комплексах. Там він одразу ж зв’язався з директором ЦРУ Едгаром Гувером і став подвійним агентом, який працює на США.
Кар’єра Попова не задалася, так як американцям не подобалася життя плейбоя, яку той вів. Душану вказали на двері, а його дані про підготовлюваний нальоті на Перл-Харбор були повністю проігноровані. Помер Попов в США у віці 69 років, залишивши після себе трьох дітей і 30-річну дружину — красуню шведку, яка могла б знятися в будь-якому фільмі про Джеймса Бонда.
Олег Пеньковський
Олег Пеньковський по кличці «Герой», полковник ГРУ Генерального штабу Збройних сил СРСР, був одним з найважливіших шпигунів Заходу під час холодної війни. По суті, він запобіг початок ядерної війни, передавши в МІ-6 5500 документів про ядерних силах СРСР, у тому числі на Кубі, і плани Хрущова. США отримали повну інформацію про те, якого типу ракети і скільки ядерних боєголовок є у СРСР, що багато в чому вплинуло на політику президента Кеннеді.
Під підозру Пеньковський потрапив у 1961 році, заарештований у жовтні 1962 року і, за офіційними даними, розстріляний в 1963-м. Втім, за іншими даними, його живцем спалили в печі крематорію, а запис страти демонстрували розвідникам для залякування (і підняття бойового духу).
Існує, однак, версія, що Пеньковський діяв в інтересах своєї батьківщини, передаючи вигідну уряду СРСР інформацію. Такої думки дотримувався вчений Пітер Райт, який працював на МІ-5. У цьому випадку історія Олега закінчується хепі-ендом: він не був розстріляний або спалений, а під чужим ім’ям він перебрався на Захід.
Хумам Аль-Балаві повністю виправдовував свій псевдонім «Зигзаг», так як був навіть не подвійним, потрійним агентом. ЦРУ вийшло на нього, коли він вивчав медицину в Стамбулі. Халіл не приховував своєї прихильності екстремістським поглядами, і це зробило його ідеальною кандидатурою на роль подвійного агента.
Аль-Балаві був направлений в Афганістан, де успішно співпрацював з «Аль-Каїдою», передаючи інформацію в ЦРУ. Повністю заручившись довірою американської сторони і пообіцявши надати інформацію про другому за значимістю лідера «Аль-Каїди» Аймане Завахірі, Аль-Балаві проник на базу Чепмен, точніше, вільно пройшов на зустріч ЦРУ, де підірвав себе, вбивши при цьому сім співробітників ЦРУ і двох військових офіцерів.
Артур Оуенс
Перший подвійний агент під час Другої світової війни, змінив кілька позивних. Німці звали його «Джонні» та «Бірмен» (Beerman), із-за того що по-німецьки він міг сказати тільки «Ein Bier», а англійці — «Сніг». Артур, валлієць за походженням, дотримувався антибританських поглядів і почав співпрацю з Німеччиною ще до війни.
За помірну плату він постачав німцям інформацію про британському озброєнні, плани аеродромів і розташування військових баз і складів. До початку війни йому вдалося сколотити непоганий стан, взявши кількістю переданих даних. Відомості Артур збирав, прикриваючись своєю роботою продавця електрообладнання і вільно роз’їжджаючи по країні.
Після початку війни Артур зв’язався з МІ-6 і охоче (за відповідну винагороду) пішов на контакт. З його допомогою британській розвідці вдалося розкрити мережу з більш ніж 120 німецьких шпигунів і протягом декількох років успішно збувати Німеччини неправдиву інформацію. Так як рухали Артуром в основному меркантильні міркування, він був дуже обережний. Після закінчення війни мирно пішов на спокій з відповідною винагородою за нерозголошення інформації і прожив решту життя розкошуючи.
Олдріч Еймс, начальник контррозвідувального підрозділу ЦРУ і начальник радянського відділу управління зовнішньої контррозвідки ЦРУ, протягом дев’яти років успішно співпрацював з розвідкою СРСР і був одним з найвидатніших шпигунів. Він обійшовся уряду СРСР в копієчку, його гонорари обчислювалися мільйонами доларів і були найбільшими за всю історію радянської розвідки.
Зрадити ідеали своєї батьківщини Еймса підштовхнула банальна жадібність. На момент початку співпраці з КДБ у 1984 році він розлучався з дружиною, а ще на ньому висіли величезні борги його коханки. Завдяки наданим їм відомостями було розкрито, за різними даними, від 12 до 25 агентів у вищих ешелонах влади СРСР.
Серед інших Еймс написав донос навіть на свого друга, агента органів держбезпеки Сергія Федоренка. Десять чоловік після цього були засуджені до смертної кари, а сам Еймс став володарем стану в 4 мільйони доларів.
Втім, він не встиг скористатися заробленим в повній мірі, хоча і купив будинок в околицях Вашингтона за 540 000 доларів готівкою, придбав на ім’я дружини ферму і дві квартири, обзавівся автомобілем «Ягуар» і предметами розкоші на суму 455 тисяч, а також купив на біржі акції загальною вартістю 165 000 доларів. У 1994 році Еймс був засуджений до довічного ув’язнення з конфіскацією майна і відбуває термін у в’язниці Пенсільванії. Епізод з Еймсом привів до охолодження відносин між Росією і США, незважаючи на те, що Борис Єльцин заявив, що нічого не знав про його діяльність.
Кім Філбі
Природно, він не міг не потрапити в наш список. Кім Філбі, протягом десятиліть колишній радянським шпигуном в МІ-6, служив начальником контррозвідки і навіть удостоєний ордена Британської корони. Філбі складався в знаменитій (радимо тобі погуглити) «кембриджської п’ятірки», що складалася з п’яти шпигунів, випускників Кембриджа, які працювали в британських спецслужбах. До речі кажучи, на сьогоднішній день відомі тільки чотири учасника, ім’я п’ятого досі не розкрито. Філбі був їх лідером. Тільки за час війни він передав у Москву 914 документів c найціннішою інформацією.
По суті, для СРСР Кім Філбі був тим же, ким і Оуен Еймс в США, однак на відміну від останнього Кім працював за ідею, так як з юності дотримувався комуністичних поглядів. З-за його секретної діяльності його кинула перша жінка — активістка австрійської Компартії Литци Фрідман, вважала, що він зрадив ідеали Маркса та Леніна і продався капіталістам.
Втім, згодом Філбі одружився вдруге — на співробітниці радянського НДІ Руфине Пухової, з якою жив у Москві, куди його після викриття двох агентів з «кембриджської п’ятірки» таємно вивезла уряд СРСР. Філбі провів залишок життя в Москві, в розкішній квартирі неподалік від метро «Київська», і похований на Новокунцевском кладовищі.
Хуан Гарсія Пужоль
Хуан Гарсія Пужоль, блискучий подвійний агент, який перебував на службі британської та німецької розвідок, був удостоєний нагород з обох сторін: ордена Британської імперії і Залізного хреста. Шкода, він не міг надягати їх одночасно.
Хуан народився в Барселоні, не досяг особливих успіхів у навчанні і працював продавцем в магазині, коли почалася Громадянська війна в Іспанії. Він намагався налагодити співпрацю з британською та американською розвідками, але відомості, які мав скромний продавець, не здалися їм цікавими. Тоді Пужоль запропонував свої послуги німецькій розвідці і отримав наказ створити у Великобританії агентурну мережу.
Не знаючи англійської мови, він замість Лондона виїхав в Лісабон і передав своєму начальству безліч звітів нібито з Англії, дані для яких частково брав з відкритих джерел (путівників, газет, рекламних оголошень і розкладів громадського транспорту), а частково придумував сам. Щоб убезпечити себе, Пужоль створив цілу мережу з вигаданих інформаторів, на яких в разі невдачі міг би звалити всю провину.
Після того як німецькі сили витратили значні кошти, щоб розсекретити вигаданих друзів Пужоля, їм зацікавилася британська розвідка. Талановитий містифікатор продовжив свою діяльність, і до кінця війни в його мережі складалося 27 неіснуючих персонажів, регулярно постачали йому відомості. Так, серед інших на нього нібито працювали британський цензор в Міністерстві інформації, офісний клерк, американський солдат в Великобританії, голландська стюардеса і валлієць, симпатизував фашизму. Коли в наступний раз почуєш голоси в голові, задумайся: може, тобі теж спробувати свої сили у розвідку?
Як не дивно, брехня Пужоля приймалося за чисту монету. Незважаючи на те що його звіти або трохи запізнювалися, або містили вже відомі дані, німці поважали величезну роботу, яку вели цей самовідданий іспанець і його агенти в самому серці Англії. Пужолю вдалося дезінформувати німецьке командування і зіграти вирішальну роль в операціях «Нептун» і Fortutude. У першому випадку за наводкою Пужоля німецькі війська висадилися не в тому місці, а в другому — керівництво Німеччини було введено в оману з приводу часу і місця вторгнення військ союзників у 1944 році в Нормандії.
У 1945 році Пужоль інсценував свою смерть і перебрався до Венесуели, де відкрив книжковий магазин і прожив ще 40 років.
