Відслуживши в армії, Толік вирішив повернутися в село

34

Відслуживши в армії, Толік вирішив повернутися в село. Всю зиму він відпочивав, тільки чистив сніг у себе і у сусідів. Не запросто так, звичайно. Будинки сеструха його годувала і обпирала, а сусіди самогоном розплачувалися. Але Толік розумів, що навесні йому доведеться робити вибір і влаштовуватися на роботу.

А варіантів всього два: ферма або наймитом до фермера. У школі Толік не відзначався, він навіть досі писав друкованими літерами, дивуючи всіх в армії. І він усвідомлював, що його чекає прибирання гною і вантажно-розвантажувальні роботи. Толіка це не лякало, але ось житлове питання стояло гостро.
Поки він служив, сеструха вийшла заміж і привела чоловіка до себе додому. Він був не з місцевих. А вдома всього дві кімнати. В одній вона з чоловіком та донькою, а в другій мамка, бабуся і Толік. Поки дочка маленька, вона з батьками, а потім? І Толік зрозумів, що він тут зайвий. І як чоловік він повинен щось зробити.
На щастя Толіка в місті померла тітка, залишивши йому будиночок і Москвич-412 в сараї. Так Толік перебрався в місто. Але куди йти працювати він не знав. Будиночок – це одна назва. Похилений, з однією кімнатою та пічним опаленням. Та й сарай ось-ось завалиться. На новосілля Толік запросив Петровича, але не просто так. Петрович був майстерним, і в місті на будівництві колись працював. Оглянувши споруди, Петрович видав експертний висновок:
— І дім, і сарай годяться тільки на дрова. Ділянка невелика, по-хорошому місця під дім, гараж, сарай і лазню. Ну ще місце під будку для собаки залишиться.
— Це скільки ж грошей знадобиться? – ахнув Толік.
— Багато, якщо все купувати. А от якщо на будівництво підеш працювати, то багато чого задарма можна дістати.
— Якщо зловлять?
— Якщо з розумом все робити будеш, не зловлять. Ти кожен день по три-чотири цегли додому принесеш. Якщо попадешся, відповідь проста: «Так взяв, вони валялися в кущах, вирішив, що не потрібні». В гіршому випадку відберуть, і все. Тихим сапом за тиждень два десятки у тебе в городі виявляться. Цементу піввідра кожен день – знову запас. І все безкоштовно. А вже цвяхи, дроти, розетки та вимикачі – це сам Бог велів. Вони на будівництві в достаток. Але не лишкуй! А ось за пиломатеріали та інше доведеться заплатити. Їх в кишені не понесеш. Але на будівництві все це можна купити задешево.
— А скільки на будівництві платять?
— Тобі будуть платити мало.
— Чому?
— Вище різноробочого ти не стрибнеш. Але ти будеш королем. Пошлють тебе прибратися в приміщенні, а там на підлозі чого тільки не валяється! Серед мотлоху іноді і інструмент знайти можна. Але з ним треба обережно! Відразу додому не неси, можуть хватиться. Тому прибери в затишне місце, нехай він там відлежиться, а через тиждень неси додому. Ну, а якщо почнуть шукати – ти поверни його. Мовляв, прибрав з очей геть, поки господар не з’явиться. Поступово у тебе накопичаться непотрібні надлишки.
— І що, мені їх солити?
— Ні, привезеш в село і обменяешь на картоплю, капусту, цибулю, моркву, самогон. От і буде тобі їжу. Тільки погріб хороший зроби. Як урожай зберуть, купиш собі припасів на зиму. Та й для того, щоб потихеньку будувати, треба прибрати будинок і сарай.
— Куди? – злякався Толік.
— З дому банька гарна вийде. Влітку її побудувати, там можна буде жити. І сарай міцний треба поставити, з погребом. Там поки кухня буде. Грошей поднакопишь – треба буде провести воду і газ. Я бачу, у сусіда газова труба по городу проходить. Ну, а залишки дощок на паркан підуть. На паркані не заощаджуй! Високий лад, щоб сусіди твоїм запасів не заздрили. Інакше почнуть просити, а не даси – почнуть пліткувати. І заведи собаку, велику і злий, і щоб завжди голодна була – зліше буде, але не умори.
Толік приступив до виконання наказів Петровича. Привезені з села сорок пляшок самогону виявилися ходовою валютою і в місті. До осені погріб і сарай були готовими. В сараї зберігалися трофеї, здобуті на будівництві. Після прохід Дещиця через кімнату на підлозі не залишалося загублених цвяхів і шурупів. А в обід Толік злегка спустошував залишені без нагляду ящики з цвяхами, відкриті мішки з цементом, отматывал провід з бухти і т. п. Адже в кулацком господарстві і дохла миша скотина! Для перевезення видобутку Толік використовував Москвич. Тому щодня приносив додому по п’ятнадцять цеглин. А в день авансу і подрасчета вдавалося розжитися та інструментами.
Толік прославився своєю сумлінністю. Якщо він прибирав сміття з кімнати, там дійсно було чисто. Всі доручення виконував як для себе. Звичайно, всі знали про «слабкість» Дещиця, але не засуджували: «Йому треба, він будується!» І часто віддавали Дещицю хто банку фарби, хто пензель. А з електриками був домовленість: він нічого у них без попиту не бере, а вони йому будинку зроблять проводку, за самогонку. А за спиною всі називали Дещиця «Пилосос»…