1979 рік, у джунглях Центральної Африки військові знайшли божевільного старого, жує купюри. Ним виявився не хто інший, як Франсіско Масіас Нгема Ндонг — колишній президент Екваторіальної Гвінеї, жорстокий диктатор і самодур.
За якихось 11 років Нгема Ндонг примудрився розвалити цілком розвинену країну і занурити її в темряву. Чим же відзначився президент, що його ненавидів абсолютно кожен житель держави?
Безграмотний прогульник рветься до влади
Франсиско Масіас Нгема з’явився на світло в 1924 році в Іспанській Гвінеї. Його сім’я була не дуже багата, але досить відома. Тато майбутнього президента і його родичі були дрібними чиновниками в адміністрації свого рідного містечка.
Вони підтримували колоніальну владу іспанського уряду і отримували за це деякі привілеї. Зокрема, маленького Нгему Ндонга відправили в католицьку школу. У першому класі вчителі місяцями не бачили хлопчика, а потім він і зовсім перестав ходити на заняття. Ндонг не вмів писати, лише ставити свій підпис, а читав по складах. Але це не завадило йому швидко просунутися по кар’єрних сходах в уряді. Франсиско Масіас Нгема відкрито виявляв свою лояльність до іспанської влади, називаючи їх режим єдино правильним.
Бачачи таке ставлення, місцеві управлінці дозволили йому спробувати скласти іспит на посаду державного службовця. Вдалося це Ндонгу лише з четвертої спроби. І то не без підказок присутніх на іспиті іспанських чиновників. Так в 36 років Ндонг став мером свого рідного міста. А вже через рік він був членом колоніального парламенту. У 1968 Ндонга призначили на пост голови Асамблеї. Восени того ж року Екваторіальна Гвінея перестала бути іспанською колонією. Безграмотний чиновник став головою нової держави. Тут же перед Ндонгом постало завдання формування нового уряду і проведення президентських виборів. Іспанія, зберегла за собою численні плантації кави і какао, не переживала про їх подальшу долю.
Уряду здавалося, що у них в руках слухняна маріонетка, адже Ндонг не припиняв співпрацювати з Іспанією. Але це спокій було помилковим. Ледь опинившись біля керма, Нгема Ндонг почав перекроювати країну під себе.
Божевільний диктатор Ндонг
Першим указом президента Екваторіальної Гвінеї було оголошення всіх іспанців ворогами народу. Ндонг назвав їх нахабними загарбниками, яким потрібно відплатити за всі роки, коли країна була колонією Іспанії. Внявшая промов президента молодь вирушила по домівках іспанців, витягала людей на вулицю і била. Деяких і зовсім стратили без суду і слідства.
Практично всі сім тисяч іспанців, які проживають в країні, в страху тікали. При цьому вони залишали майно, в тому числі і багаті плантації. Влада Іспанії намагалися захистити своїх підданих, але не досягли успіху. Будь-яка людина, що спробувала допомогти іспанцеві в Екваторіальній Гвінеї, тут же засуджувався до смерті. Особливо сильно це стосувалося чиновників.
Глава міністерства закордонних справ Мийоне спробував достукатися до президента і умовити його не вбивати іспанців. За що і був побитий до смерті охороною Ндонга.
Трохи більше пощастило міністру сільського господарства, активно помогавшему прибрати до рук іспанські плантації. Але щастило йому рівно до того моменту, поки божевільний диктатор не вирішив, що той допомагає іспанцям. Відразу чоловік пропав. Вбили і міністра освіти, який спробував було запобігти повсюдне закриття шкіл.
Загалом, обіймати посаду міністра в Екваторіальній Гвінеї в той час було подібно смерті в буквальному сенсі. Втім, Нгема Ндонг в міністрах і не потребував. Ну, принаймні, він так вважав. Деякий час пости міністрів займали численні родичі президента Екваторіальної Гвінеї. Але і їх стратили за найменшу провину або просто косий погляд.
В 1973 році була видана нова конституція, объявлявшая Нгему Ндонга довічним президентом. Згідно їй, Франсиско Масіас мав необмежені повноваження у багатьох областях. А так як на багато посад так і не були призначені міністри, Ндонгу «довелося» зайняти їх місця. Так він опинився міністром народного будівництва, міністром збройних сил і спецслужб.
А ще Ндонг один зайняв третину місць у парламенті. Здавалося б, при такій купі обов’язків Франсиско Масіас Нгема повинен був бути надзвичайно зайнятий. Але це було не так. Йому було глибоко плювати на політику. Перебуваючи на посаді голови держави, він лише виконував власні примхи та забаганки.
Заборони та свавілля президента Екваторіальної Гвінеї
Всі декрети, видані Нгемой Ндонгом, тут же ставали законами. Своїми указами президент міг заарештувати будь-яку людину і засудити його до страти. Арешти, до речі, були безстроковими і проводилися без всякого суду, що не дивно. У країні існував лише один суд, і його, зрозуміло, очолював Ндонг.
Він очолив і єдиний банк країни, в якому зберігалася скарбниця держави. Втім, вона зберігалася там недовго. Франсиско Масисас Нгема вирішив, що у нього гроші будуть в більшій цілості і перевіз весь золотовалютний резерв у свій будинок. Поповнював казну держави президент одним нетривіальним способом. Він брав у заручники зарубіжних послів і туристів і вимагав викуп.
Крім того, Ндонг вирішив, що він тепер став богом для своїх підданих і заборонив у країні християнство. Замість розп’ять та ікон в католицьких церквах тепер висіли портрети Нгемы Ндонга. Парафіяни повинні були молитися за його здоров’я, а священнослужителі — читати проповіді про нього. У збережених недільних школах дітей навчали не Слову Божому, а тільки гасел на славу правителя. Звичайні ж загальноосвітні школи перестали існувати. Так само як інститути та технікуми. Середня та вища освіта перебувала під суворою забороною.
В країні не залишилося жодної бібліотеки і жодного театру. Навіть пари окулярів було не знайти — Ндонг заборонив їх носіння. Саме слово «інтелект» теж виявилося під табу — ні вимовляти, ні друкувати його було не можна. А друкувати, до речі, було нічого і ніде. Всі друкарні, крім однієї, що випускала урядову газету, були закриті. Вдосталь познущавшись над людьми, Ндонг вирішив ще більше погіршити життя в Екваторіальній Гвінеї, населення якої, до речі, за кілька років зменшилася втричі. Президент Ндонг сам встановлював ціни на всі продукти. Причому робив він це так: в один день буханка хліба коштувала копійки, в іншій — як непоганий будинок.
А після Ндонг захотів контролювати і енергетику країни. Приводом для цього стало звернення директора однієї із електростанцій з проханням про допомогу. На станції не вистачало рук і обладнання. Нгема Ндонг вирішив проблему радикально — директора втопив, а всі електростанції відключив. Екваторіальна Гвінея опинилася в темряві. До того ж, по всій країні не працювала каналізація й водопроводи. За кілька років країна сильно здала назад і виявилася мало не в кам’яному столітті. Але божевільний диктатор вперто продовжував гнути свою лінію. Аж до 1979 року.
Рятівний військовий переворот
Коли Нгема Ндонг тільки прийшов до влади, багатьом стало зрозуміло, що у нього не все в порядку з головою. Але допомагати диктатору ніхто не поспішав, та й нікому було. Майже всі лікарі були розстріляні або вигнані з країни. А тим часом хвороба президента Екваторіальної Гвінеї всі прогресувала. Він тижнями не виходив за межі своєї кімнати, не спілкуючись ні з однією з трьох своїх дружин. Вечорами Ндонг розмовляв з убитими їм же чиновниками і міністрами, не звертаючи уваги на здивованих охоронців. Вони, до речі, зіграли не останню роль у трагедії в 1979 році переворот.
Згідно з указом Франсиско Масіас Ндонга, заробітна плата в країні виплачувалася тільки армії, поліції і його охоронцям. Проте в якийсь момент гроші перестали нараховувати. Тоді солдати гвардії з’явилися в резиденцію Ндонга, щоб поцікавитися, де, власне, їх гроші. Нгема Ндонг не відступив від своїх звичок — солдат розстріляли.
Це стало останньою краплею для Теодоро Нгема Мбасого — племінника президента і глави Нацгвардії. За короткий час той зумів організувати переворот, і гвардійці захопили будинок Ндонга. Охоронці диктатора рятувати свого колишнього начальника не стали. Але він зумів якимось чином сховатися в джунглях, прихопивши з собою кілька валіз, в яких зберігалися всі гроші країни. Два тижні Нгема Ндонг переховувався у джунглях, поки його не знайшли. А коли знайшли — ахнули. Жодної купюри у Ндонга не було, за цей час він всі їх просто-напросто з’їв! Пожирача грошей заарештували і тут же відправили під суд.
За його рішенням 29 вересня 1979 року божевільного диктатора розстріляли. Причому зробили це не гвінейські солдати, а спеціально найняті марокканці. Всі місцеві жителі, і солдати в тому числі, були впевнені, що Франсіско Масіас Нгема Ндонг був великим чаклуном і може проклясти кого завгодно. Після розстрілу диктатора до влади прийшов його племінник Теодоро Нгема, скасував усі закони свого дядька і правлячий країною досі.
(С) Фактрум
