Полк «Нордланд»: чим закінчився похід скандинавів-добровольців на СРСР

2



Серед національностей полонених, взятих Червоною Армією під час Великої Вітчизняної війни, числяться 457 данців, 101 норвежець і 72 шведа. Як вони потрапили сюди?
Дружня окупація Данії і Норвегії
9 квітня 1940 року німецькі війська почали операцію із захоплення Данії і Норвегії. Данські війська склали зброю у перший же день, а Норвегія, спираючись на допомогу Англії і Франції, пручалася два місяці. Зі свого боку німці робили все, щоб показати дружній характер своєї окупації.
В інструкції солдатам й офіцерам вермахту поведінки в Норвегії підкреслювалися відкритість, гостинність, мирний, але волелюбний характер норманів, їх расова і мовна спільність з німцями. Строго наказували надавати повагу національної свідомості скандинавів, охороняти їх приватну власність, не піддавати населення арештів, особливо не допускати приниження гідності скандинавських жінок.
Норвезький король і підтримували його політики створили уряд у вигнанні. Тому німці створили в Норвегії колабораціоністський уряд на чолі з Квислингом. Йому належала цивільна влада, в країні діяло більшість довоєнних законів Норвегії. В окупованій Данії нацисти залишили в руках королівського уряду і парламенту більшу частину їх колишніх функцій.
Національні війська СС в Данії та Норвегії
Ще під час радянсько-фінляндської війни взимку 1939/40 р. скандинавські народи надали велику допомогу фінам проти СРСР. У складі Шведського добровольчого корпусу на боці Фінляндії воювало 8260 шведів, а також 725 норвежців і 600 данців.
З початком війни Німеччини проти Радянського Союзу у Норвегії і Данії почалося формування підрозділів СС. Відбувалося воно по-різному.
У Норвегії вербуванням есесівців займалися контори, відкриті колабораціоністським урядом. У Данії, крім запису добровольців, королівський уряд в наказовому порядку перевело в СС частина датської армії, причому офіцери отримали в СС звання, які відповідали їх звань на королівській службі.
29 червня 1941 року було оголошено про створення Данської добровольчого корпусу СС (чисельністю в реальності, на рівні одного полку). Цей «корпус» був у травні 1942 року включений до складу 3-ї танкової дивізії СС «Мертва голова» і відправлений на Східний фронт. Цікаво, що першим його командиром став російський дворянин прибалтійського походження Костянтин Федорович Шальбург. У перших боях у червні 1942 р. він загинув.
Данський «корпус» все літо і осінь 1942 року воював під Демянском, де радянські війська безуспішно намагалися оточити велику німецьку угруповання. В цих боях датські СС втратили 80 % свого складу і були відправлені на переформування і доукомплектування.
У жовтні 1942 року на фронт під Ленінград прибув Норвезький легіон СС (приблизно один посилений батальйон). Там він взяв участь у позиційних боях взимку 1942/43 р.
«Нейтральна» Швеція
Швеція була офіційно нейтральною країною. Тим не менш, цей «нейтралітет» був на користь Німеччини. Німеччина вільно провозила через Швецію залізну руду з Північної Норвегії. Влітку 1941 року Швеція надала Німеччині свої залізні дороги для транзиту військ у Фінляндії і назад. Цим правом Німеччина користувалася до 1944 року.
28 жовтня 1941 року шведський король Густав V направив Адольфу Гітлеру привітальний лист. Правда, шведське уряд дезавуював свою причетність до нього, оголосивши його неофіційним «особистим листом». Король висловив фюреру Німеччини «гарячу подяку» за рішення знищити «всіма можливими засобами… чуму… більшовизму» і поздоровляв з «досягнутими великими успіхами» у цій справі. Як виявилося, поквапився.
Змішана частина «Нордланд»
Крім окремих національних частин СС у Данії і Норвегії, в 1941 році був створений змішаний добровольчий полк СС «Нордланд», який входив до складу моторизованої дивізії СС «Вікінг». Незважаючи на назву, скандинавів в ній було меншість – близько 1000 чоловік. Дивізія воювала на південному крилі Східного фронту – на Україні і Північному Кавказі.
В 1943 році нацистське керівництво вирішило розгорнути полк «Нордланд» в дивізію. Крім скандинавів, в неї увійшли добровольці з Нідерландів, Фінляндії, Естонії, а також фольксдойче з різних країн. З січня 1944 року дивізія воювала в складі групи армій «Північ» на Східному фронті під Ленінградом і в Прибалтиці. Навесні 1945 року вона була евакуйована з Курляндського плацдарму і кинута на оборону Берліна, де і капітулювала 2 травня 1945 року.
Ступінь участі скандинавів у війні на боці Рейху і втрати
Крім добровольчества в СС, частина скандинавів потрапила на Східний фронт по мобілізації. 25 листопада 1941 року Королівство Данія офіційно приєдналася до військового союзу Німеччини та інших фашистських країн. У серпні 1943 року уряд Квіслінга в Норвегії оголосив мобілізацію на війну з СРСР. За планом, вона повинна була дати вермахту 70 тисяч норвежців. Однак більшість призовників її саботували.
Зарубіжні історики нараховують, що за час Другої світової війни формування СС і вермахту було зараховано близько 15 тисяч норвежців, з яких близько 5 тисяч взяли участь у військових діях, і 6 тисяч данців. З них загинуло (майже виключно на Східному фронті) 781 норвежець і більше 500 данців.
Як і взимку 1939/40 р., чимало шведських добровольців вирушило в 1941-1944 рр. у Фінляндії боротися проти СРСР. Цього разу їх було 9760 чоловік, з яких загинуло 116. У вермахті і СС воював 231 швед, з них 28 загинули.
Ярослав Бутаков