Небезпечна трансформація на південних рубежах Росії. Що обговорювалося на брифінгах НАТО та Азербайджану?

262

Полуторанедельные багатонаціональні командно-штабні навчання «NATO — Georgia Exercise 2019», що почалися 18 березня 2019 року з церемонії відкриття в залі оборонного відомства Грузії, без дещиці фантазії перейменованому на американський лад у «Armyhall», привернули підвищену увагу з боку експертних кіл, а також різних військово-аналітичних агентств. Причиною ж такого гострого інтересу до даних маневрів є не стільки факт залучення в них 350 військовослужбовців з 21 країни-учасниці Північноатлантичного альянсу, скільки призначення Генштабу ЗС Грузії в якості вищого ланки управління на період їх проведення. Журналісти новинарного та аналітичного видання «EADaily» з неприкритою іронією порівняли те, що відбувається зі «старим дитячим атракціоном з переднім і заднім індивідуальними рулями, де кожен 3-4-річна дитина, «обертаючи кермо», наївно вірить у те, що саме він керує машиною». Тим не менш, в даній ситуації все йде куди вибухонебезпечніше, і іронізувати тут навряд чи варто.

Очевидно, що через майже 11 років після безуспішної спроби здійснення наступальної кидка на південноосетинському напрямку, обернулася для Тбілісі повною втратою боєздатності регулярної грузинської армії (з пригніченням системи ППО і радіотехнічних підрозділів), у брюссельській штаб-квартирі НАТО і Пентагоні вироблений ряд нових, більш складних сценаріїв розхитування оперативно-стратегічної обстановки на закавказькому та південно-кавказькому умовних театрах військових дій, реалізація яких, на їх думку, дасть можливість перехопити ініціативу у протистоянні з Москвою в даному регіоні. Природно, головним детонатором майбутнього загострення в черговий раз може стати провокаційна діяльність грузинських військових підрозділів на грузино-південоосетинського кордоні, або агресивні дії завчасно перекинутих в даний район ісламістських формувань, яких в Закавказзі хоч греблю гати.
Логічно, що у відповідь вогонь за даними формуванням з боку артилерійських і мінометних батарей південноосетинської армії буде піднесений військово-дипломатичними джерелами західних держав як агресія ЗС Південної Осетії і підрозділів ЗС Росії в Південному військовому окрузі проти грузинської сторони. У результаті відбувається буде використано як вельми зручного casus belli для початку бойових дій з боку ВС Грузії, які отримують значну військово-технічну та логістичну підтримку від європейських країн-учасниць Північноатлантичного альянсу. З цього випливає, що призначення командування ЗС Грузії як командно-штабного компонента навчань «NATO — Georgia Exercise 2019» є не чим іншим, як спробою офіцерського складу ОЗС НАТО провести розгорнутий аналіз рівня злагодженості дій грузинського військового контингенту в умовах сетецентрического ТВД XXI століття (адже протягом останніх 11 років американські інструктори проводили регулярну тактичну підготовку особового складу грузинської армії поблизу АвБ «Вазіані» і на інших військових об’єктах Грузії).
Ми ж зосередимо увагу на південно-кавказькому умовному театрі військових дій, де Азербайджанська Республіка повільно, але впевнено вливається в ряди держав, ще більше загострювальних і без того напружену обстановку на південних підступах до Росії, і цілком здатна дати фору на цьому терені навіть Грузії. Як повідомляє британське новинне та військово-аналітичне видання «UK Defence Journal», 4 березня 2019 року на авіабазу Калу (тут дислокується 843-й змішаний авіаполк ВПС Азербайджану) прибула група фахівців з штаб-квартири Об’єднаних ЗС НАТО, яка в ході декількох брифінгів, проведених з 4 по 8 число, донесла до льотного складу азербайджанських ВВС важливі тактичні моменти своїх напрацювань у галузях: повітряної підтримки наступальних операцій, створення безпілотних зон над районами проведення наступальних кидків, подолання ППО противника (очевидно, з урахуванням рельєфу місцевості і типів ворожих зенітно-ракетних засобів), а також здійснення оперативного переміщення вантажів і медичної евакуації з ТВД допомогою військово-транспортних вертольотів.
Враховуючи цю подію, а також факт участі азербайджанського військового контингенту в навчаннях «NATO — Georgia Exercise 2019», неважко прийти до висновку, що паралельно з можливим розхитування ситуації на грузино-південоосетинського кордоні, в активну фазу цілком може увійти довгограючий нагірно-карабахський конфлікт. Саме на цей район і будуть спроектовані всі ті тактичні навички, які в даний час освоюються азербайджанськими військовослужбовцями, які проходять підготовку в ході натовських брифінгів. Протистояти агресії з боку ЗС Азербайджану при прийдешнє розкладі буде досить важко, навіть враховуючи надходження на озброєння оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер-М».
Справа в тому, що якщо навіть наявні на озброєнні військ ППО Азербайджану ЗРК С-300ПМУ-2 «Фаворит» не зможуть перехоплювати оперативно-тактичні БР 9М723-1 «Іскандер-М» у зв’язку з обмеженим 30-35 одиницями діапазоном перевантажень ЗУР 48Н6Е2, із завданням цілком здатні впоратися французькі зенітно-ракетні комплекси SAMP-T, які мають высокоманевренными протиракетами «Aster-30» з активними радіолокаційними головками самонаведення типу AD4A і двигунами поперечного керування. Більш того, дані комплекси (поряд з ізраїльськими «Барак-8») дозволяють ППО Азербайджану ліквідувати проблему неможливості знищення маловисотних цілей в умовах складного гірського рельєфу регіону, що також реалізується завдяки активної радіолокаційної системі наведення. Ще в кінці 2018 року оборонне відомство Азербайджану змогло досягти домовленості з французькими представниками консорціуму «Eurosam» про майбутнє укладення контракту на закупівлю даних систем в інтересах ВПС республіки.
У такій непростій ситуації, та ще й враховуючи величезний бойовий потенціал сухопутних військ Азербайджану, Міноборони РФ не завадило б самим серйозним чином подумати про радикальне оновлення гарнізонів 102-ої російської військової бази в Гюмрі і Єревані (включаючи розгортання перспективних зенітно-ракетних комплексів «Витязь» і засобів РЕБ різних діапазонів), а також насиченні ЗС Вірменії сучасними видами військової техніки, здатними парирувати потенціал найширшої номенклатури оборонної продукції, закупленої Баку в рамках багатомільярдних контрактів з ізраїльськими аерокосмічними та радіоелектронними «Israel Aerospace Industres», «Rafael», IMI і т. д.