Навіщо Росії острів біля екватора?

421


Поки інші країни шукали теплі землі, як і годиться в південних морях, ми шукали в Льодовитому океані міфічну Землю Саннікова, як передбачалося теплу, і квітучу. Наше багатство приростало Сибіром, тоді як експансія західних держав була спрямована туди, де літо круглий рік. І нехай колоніальні імперії вже розпалися, але втративши великі шматки, західні метрополії залишили за собою крихти від торта – сотні островів у теплих морях.
Ми звичайно теж, іноді й боязко придивлялися теплих земель. Наприклад, на Гаваях. І на цих далеких берегах і фортеця навіть примудрилися побудувати. Сьогодні Форт-Елізабет, так само як і Форт-Росс, туристична пам’ятка, правда, збереглася гірше нашої колишньої каліфорнійської колонії. Однак, Гавайські острови включили до сфери своїх економічних інтересів США.
Сьогодні, одна восьма суші, це лише за рідкісним винятком, суцільно холоду і снігу, і погріти кісточки на сонці ми часто вирушаємо до чужих далеких берегів.
Так може бути у Росії свій тропічний острів в одному з теплих океанів?
Давайте згадаємо, що Росія є федерацією. Сьогодні у складі країни кілька республік. До Російської Федерації добровільно може приєднатися будь-яка держава. Будь, чиї економічні і політичні інтереси співпадуть з нашими. Наприклад, Республіка Науру.
Причому тут Науру? Крихітна острівна держава, є найменшим з острівних держав на планеті. Населення всього 10 084 людина, площа 21,3 км2. У Росії і Науру хороші відносини. Досить сказати, що Науру одне з небагатьох держав, що, у слід за Росією визнала незалежність Абхазії і Південної Осетії.
Однак у острова невизначене майбутнє. Після припинення видобутку фосфатів, рівень життя остров’ян суттєво впав. Багато, жителі острова залишають Науру. Але є й інша неприємність. Підняття рівня океану може привести до того, що велика частина острова незабаром може опинитися під водою.
Так яке ж справа Росії до Науру, бідного острова який ось-ось сховається під водою?
Насправді для такого інтересу є підстави. І такі, заради яких і наростити острів було б не шкода, щоб його не поглинула морська безодня. Підсипає ж Китай пісочок в острови Спратлі, розширюючи свій вплив на південь.
Не випадково вище було згадано про економічні інтереси, як підставі для розширення території. Острів розташований в 42 км кілометрах від екватора. Науру ідеальне місце для космодрому. Думаю не треба пояснювати, чому екваторіальні космодроми краще за інших. І тим більше наших Байконура і Східного. Ось тільки, звичайно нікому крім Росії зараз такий космодром не потрібен. У Європи є космічний центр у майже екваторіальної Гвіані. США обходяться мисом Канаверал. Китайські стартові майданчики теж на південь від російських.
Будівництво космічного центру в Науру, зробило б російські запуски набагато більш ефективними. Навіть розміщення на перших порах платформи «Морського старту» біля берегів острова. Миле діло, для кожного старту платформа «Одіссей» і складально-командне судно Sea Launch Commander відправляються з базового порту Лонг-Біч (США) в точку запуску ракети в Тихому океані, а потім повертаються назад в Каліфорнію.
Зашвартовать постійно плавучий космодром у Науру, а космічні апарати для запуску підвозити на літаках Ан-124 «Руслан». Злітно-посадкова смуга на Науру є. І ракети часто підвозити не доведеться. S7 Space, оператор «Морського старту», планує створити багаторазову ракету.
Крім того, з’являється можливість садити повертаються перші сходинки на плавучу платформу як у Маска. І також не далеко від точки старту. Ось воно конкурентна перевага!
Так, що якщо, громадяни Республіки Науру будуть не проти стати заморським регіоном нашої великої і неосяжної Батьківщини? Тим більше, відразу як гора з плечей: не треба буде боятися затоплення острова. Таке об’єднання буде обопільно вигідний як Росії, так і Науру.
P. S. Ну і звичайно, ще один плюс такого союзу — туризм, адже нам би куди більш цікавіше було б літати на курорт не на острів Хайнань, а на свій російський тропічний острів. В свою нову сонячну республіку.