Ростовська наступальна операція 1941 року заслуговує, щоб її пам’ятали. Це перша стратегічна наступальна операція Великої Вітчизняної війни, яка закінчилася успіхом. На тлі інших поразок про неї багато писали в радянський час і навіть наводили чимало цифр. Більшість з яких залишаються у науково-популярній літературі і досі.
З приводу радянських частин і з’єднань в наступі під Ростовом написано багато і детально, а ось з приводу військ вермахту згадується побіжно і невиразно. Особливо незрозуміло з приводу підсумків операції, тобто втрат німецьких військ.
За радянськими даними максимальне число втрат в людях у німців становила до 30 000 чоловік. Втрати бронетехніки 150 танків, є більш уточнена цифра: 154 танка і 8 бронемашин.
Цікавіше всього звучить фраза з повідомлення ТАРС про перемогу під Ростовом: «…повністю розгромлена група генерала Клейста у складі 14 і 16 танкових дивізій, 60 мотодивизии і дивізії СС «Вікінг»». У цьому ж повідомленні згадується, що Вермахт втратив «понад 5-ти тисяч убитими». Ще більша кількість розгромлених німецьких військ зазначено в книзі В. Х. Баграмяна «Так починалася війна»: «…знайшли собі могилу на широких просторах донецьких степів і на підступах до гирла Дону фашистські 14-а і 16-а танкові, 60-а моторизована дивізії і дивізія СС «Вікінг». Крім того, завдано поразки 13-ї танкової дивізії, дивізії СС «Адольф Гітлер», а також 76, 94 та 97-ї піхотним дивізіям». У цій книзі битва за Ростов описана дуже пафосно, що добре видно з наведеної цитати.
Незрозуміло, що означають формулювання «розгромлені» і «завдано поразки», а вже тим більше «знайшли собі могилу». Чітких загальноприйнятих формулювань немає, але зазвичай мається на увазі, що якщо якась частина або з’єднання розгромлено, то це означає повну втрату боєздатності. Після розгрому частини відводять з фронту на відпочинок і поповнення. Можна розуміти, що «знайшли собі могилу» — це означає знищені, тим більше, в тій же книзі саме так виходить за змістом. Але знищена, означає, що частини або з’єднання більше не існує. Наприклад, в Червоній Армії було в 41-му знищено чимало дивізій. Потім замість них формувалися нові, яким давали номери знищених, і в довідниках про них вказували «2-го формування» або «3-го». Аналогічно вчинили і у вермахті, сформувавши нові дивізії з номерами втрачених під Сталінградом сполук. Що ж сталося з німецькими дивізіями під Ростовом?
Для початку варто внести одне уточнення. Ніякої моторизованої дивізії СС «Адольф Гітлер» в 1941 році не існувало. Дана бойова одиниця іменувалася «Лейбштандарт СС «Адольф Гітлер» („Leibstandarte SS Adolf Hitler“). «Штандарт» завжди означає частина, відповідну полку, і у вермахті саме так і було, але в 41-му році Лейбштандарт правильніше вважати бригадою.
Якщо подивитися довідник Б. Мюллер-Гиллебранда «Сухопутна армія Німеччини» або найбільш повний довідник російською мовою «Збройні сили Німеччини 1939-1945 рр .. » (автор К. Шишкін), то склад Лейбштандарта в 1941 році був наступним: чотири мотопіхотних, розвідувальний, саперний і важкої зброї батальйони, артилерійський полк, самохідно-артилерійський і зенітний дивізіони. З бронетехніки в ньому було 7 штурмових гармат, 9 самохідних протитанкових установок і 8 бронеавтомобілів. Чисельність особового складу на 22 червня 1941 року — 10796 людина. Людей начебто дуже багато, однак пораховано й охоронний батальйон, який входив в Лейбштандарт, але перебував у Берліні, а це більше тисячі чоловік. Крім того, в Лейбштандарте тилові частини були як у дивізії СС, чого не скажеш про бойовий склад. Так що за складом це саме бригада, в якій було дуже багато артилерії і автотранспорту, але було дуже мало бронетехніки, а танків не було зовсім.
Саме Лейбштандарт і взяв Ростов, тому розповіді про знищення на підходах до міста двох десятків німецьких танків (п’ятдесяти) сильно перебільшені, оскільки танків у бригаді не було зовсім. Фраза ж статті вже нашого часу: «Наступальна міць кращих танкових дивізій СС, штурмували донську столицю, була підірвана», виглядає дивною, оскільки в 41-му році взагалі не існувало танкових дивізій СС, а у 1-ї танкової армії була лише одна дивізія СС «Вікінг», яка до Ростова не наближалася.
Перед Південним фронтом, який проводив операцію під Ростовом, ставилося завдання оточити з’єднання 1-ї німецької танкової армії далеко прорвалися у напрямку гирла Дону. Ситуація для німців склалася небезпечна. У Ростові перебував Лейбштандарт, вздовж берега Азовського моря від Таганрога до Ростова рухалася 13-я танкова дивізія. На північ від Ростова діяли 14-а і 16-а танкові дивізії. І нарешті 60-км ділянку фронту (як раз на ділянці наступу 37-ї армії) прикривала дивізія СС «Вікінг». У другому ешелоні перебувала 60-а моторизована дивізія. Після початку радянського наступу, командування 1-ї танкової армії групи армій «Південь» стало підтягувати піхотні з’єднання, включаючи навіть словацьку дивізію, щоб не дати оточити рухливі дивізії. У кровопролитному битві німці понесли великі втрати. В ході всього битви на Ростовському напрямку Вермахт втратив приблизно півтори сотні танків, штурмових гармат, бронеавтомобілів і бронетранспортерів.
1-а танкова армія відійшла на рубіж річки Міус. В оточення ніхто не потрапив, боєздатність дивізії не втратили, так як всі продовжували битися і змогли зупинити наступ військ Південного фронту на Таганрог, не отримуючи поповнення, як живою силою, так і озброєнням. Так що говорити про розгром, а тим більше, знищення хоч якихось з’єднань Вермахту в Ростовській наступальної операції не можна.
Кирило Шишкін
