В даний час на озброєнні ракетних військ стратегічного призначення і підводних сил військово-морського флоту складаються міжконтинентальні балістичні ракети ряду типів. Частина виробів цього класу вже знята з виробництва, але все ще залишається в експлуатації. Інші виробляються і поставляються у війська; ведеться розробка нових зразків. Процес оновлення стратегічних ядерних сил триває, і міністерство оборони час від часу розкриває його подробиці.
11 березня відбулося чергове розширене засідання комітету Державної думи з оборони, в якому взяв участь міністр оборони Сергій Шойгу. Він розкрив основні результати діяльності військового відомства в період з 2012 року, в тому числі показують поточний розвиток СЯС. Так, у 2012-18 роках російська армія отримала 109 міжконтинентальних балістичних ракет РС-24 «Ярс», а також 108 МБР для підводних човнів. Разом з ними будувалися і носії різних типів.
Поставка нових МБР і різної техніки дозволили зберегти потенціал СЯС на необхідному рівні, а також позначилася на їх загальному стані. Так, в РВСН частка сучасного озброєння і техніки досягла 82%. Середня частка новинок у ВМФ (без окремого обліку носіїв ядерної зброї) – 62,3%, у повітряно-космічних силах – 74%. Згідно з поточними планами, до 2020 року загальну частку сучасних зразків в армії слід довести до 70%. Як бачимо, одні структури армії вже впоралися з цим завданням, тоді як інші поки що відстають.
Історична довідка
Для кращого розуміння питань розвитку СЯС, а саме угруповання МБР наземного і морського базування, слід згадати, як подібні структури виглядали кілька років тому. Оскільки російське Міноборони не завжди публікує докладні дані про стратегічних силах, звернемося до доступних зарубіжних джерел. Насамперед, розглянемо довідник IISS The Military Balance 2013, в якому відбивалося стан армій на попередній 2012 рік.
За даними IISS, у 2012 році у складі РВСП Росії було 3 ракетні армії, в яких на чергуванні перебувало 313 міжконтинентальних балістичних ракет. На той момент наймасовішим комплексом був РТ-2ПМ «Тополя» – 120 одиниць в мобільному виконанні. Малося 78 систем РТ-2ПМ2 «Тополя-М» (60 у шахтах і 18 на мобільних установках). Зазначено наявність 54 важких ракет Р-36М і 40 УР-100Н УТТХ. Результатом нещодавно почалися поставок стало чергування 21 новітньої ракети РС-24 «Ярс».
Комплекси «Тополь» на марші. Фото Міноборони РФ / mil.ru
У складі військово-морського флоту в 2012 році служили вісім стратегічних підводних ракетоносців двох типів (пр. 667БДР «Кальмар» і 667БДРМ «Дельфін»). Один човен-представник проекту 941 «Акула» перебувала в резерві, головний корабель пр. 955 «Борей» проходив випробування. The Military Balance та інші джерела не наводять точні дані про кількість БРПЛ на чергуванні в 2012 році. Втім, можна підрахувати, що РПКСН пр. 667БДР могли нести до 48 ракет Р-29Р, а представники ін. 667БДРМ забезпечували розгортання до 96 виробів Р-29РМ / РМУ2 / РМУ2.1.
Навесні 2013 року були опубліковані поточні дані на тему виконання умов договору про Стратегічні наступальні озброєння СНО-3. Станом на 1 березня 2013-го російські СЯС володіли 492 розгорнутими носіями ядерної зброї; загальне число носіїв – 900. Було розгорнуто 1480 ядерних бойових блоків. Втім, публікуються дані по СНО-3 не розкривають точний склад СЯС і залишають питання іншого роду.
Розвиток російських СЯС наочно показують дані довідника The Military Balance 2018. З нього випливає, що в останні кілька років на озброєнні РВСН і ВМФ залишилися ракети вже відомих типів, але їх пропорції в загальній угруповання змінилися. Частка старих зразків скоротилася, оскільки вони поступаються сучасним. Крім того, на озброєння надійшли нові МБР і їх носії.
РПКСН К-84 «Єкатеринбург» тощо 667БДРМ «Дельфін». Фото Міноборони РФ / mil.ru
За даними IISS, на початок минулого року в РВСН раніше несли чергування 313 ракет п’яти попередніх типів. Кількість систем РТ-2ПМ скоротилася до 63. Чисельність «Тополь-М» не змінилась – як і раніше в шахтах перебувало 60 ракет і 18 використовувалися на ПГРК. МБР типу Р-36М були в кількості 46 одиниць, кількість УР-100Н УТТХ зменшилася до 30. При цьому за п’ять-шість років у рази зросла чисельність виробів «Ярс». На чергуванні стояло 84 таких МБР на рухомих платформах і 12 в ШПУ.
Підводний складова СЯС до 2018 року дещо збільшилася. «Кальмари» та «Дельфіни» залишилися в колишній кількості, але в лад були прийняті три РПКСН типу «Борей». Кожна така підводний човен здатна нести за 16 МБР Р-30 «Булава». Як і раніше, точні дані щодо реальної чисельності наявних і розгорнутих БРПЛ не наводилися.
Доступні відомості про хід виконання СНО-3. Так, 1 вересня 2018 року в Росії було 790 носіїв ядерної зброї, з яких 501 був розгорнутий. Загальна чисельність розгорнутих боєзарядів – 1561. Як і раніше, публікуючи дані на тему виконання договору, сторони не вдавалися в подробиці.
Старт ракети Р-36М. Фото Rbase.new-factoria.ru
Коливання чисельності
Необхідно відзначити, що чисельність стоять на чергуванні МБР всіх типів, а також кількість розгорнутих бойових блоків постійно змінюються. Насамперед, це пов’язано з проведенням навчально-бойових пусків. Для здійснення таких заходів на ракету встановлюється ваговій імітатор реального бойового блоку, що скорочує кількість розгорнутих бойових блоків. Сам пуск, відповідно, зменшує число розгорнутих ракет – до розміщення на пусковій установці нового виробу.
За різними даними, в період з 2012 по 2019 рік відбулося близько двох десятків пусків ракет РТ-2ПМ «Тополя» різних модифікацій. У той же час провели лише два запуску «Тополя-М». Ракети «Ярс» в останні роки літали вісім разів. Також провели 13 пусків ракет підводних човнів «Булава». Здійснювалися запуски виробів більш старих типів.
Регулярне виконання навчально-бойових пусків відомим чином позначається на чисельності ракет в СЯС. При цьому такі результати прямо залежать від типу виробу. Кількість ракет старих моделей, давно знятих з виробництва, з кожним пуском зменшується, хоча певний запас дозволяє продовжувати їх експлуатацію. Це відноситься до комплексів УР-100Н, Р-36М, «Тополя» і «Тополь-М», а також до старих виробів сімейства Р-29. При цьому ведеться виробництво сучасних ракет РС-24 «Ярс» і Р-30 «Булава». У їх випадку за кожним пуском слід поставка нових серійних виробів, що призводить до поступового нарощування доступного кількості озброєнь.
Запуск УР-100Н. Фото Rbase.new-factoria.ru
Слід згадати нещодавні заяви міністра оборони. С. Шойгу вказав, що в 2012-19 роках в ракетні війська стратегічного призначення надійшло 109 МБР типу «Ярс». Флоту передали 108 виробів, однак їх тип не називався. Мабуть, мова йде про одночасне виробництві та постачанні БРПЧ типів Р-29РМУ2.1 і Р-30. Втім, точний склад останніх поставок і частка різних виробів в загальних обсягах залишаються невідомими.
Плани на майбутнє
У перспективі очікується прийняття на озброєння нової важкої ракети РС-28 «Сармат», яка повинна буде замінити застарілі УР-100Н і Р-36М. З початком поставок «Сармата» чисельність старих виробів буде скорочуватися, але в цілому угруповання МБР важкого класу не постраждає або навіть збільшиться.
Одним з напрямків розвитку РВСП є запровадження т. зв. крилатих планують бойових блоків. Спеціальні гіперзвукові літальні апарати з бойовим навантаженням типу «Авангард» поки пропонується застосовувати ракети УР-100Н, а в подальшому їх носіями стануть новітні РС-28. Серійне виробництво і масова експлуатація «Авангардов», по всій видимості, скоротить кількість розгорнутих боєзарядів, але при цьому дасть РВСН нові можливості.
Старт МБР РТ-2ПМ. Фото РВСН / pressa-rvsn.livejournal.com
Подальший розвиток морської компоненти СЯС пов’язано з ракетами Р-30 «Булава». Проте ключову роль у цій справі мають носії ракетного озброєння. Будівництво стратегічних підводних крейсерів пр. 955 «Борей» триває і призводить до бажаних результатів. З кінця 2014 року у складі ВМФ є три таких корабля – сумарно 48 пускових установок для «Булави». У цьому році очікується здача ще двох РПКСН, здатних нести ще 32 БРПЛ. Потім повинні з’явитися ще 3-5 «Бореїв» з 16 пусковими на кожному. Одночасно доведеться списати декілька кораблів старих проектів. Так, у найближчі роки службу завершать три човни тощо 667БДР.
Незважаючи на поступове витрачання знятих з виробництва ракет і списання деяких їх носіїв, стратегічні ядерні сили Росії зберігають необхідний потенціал і відповідають пропонованим вимогам. Три компоненти СЯС можуть забезпечити швидке розгортання необхідного або допустимої кількості носіїв і бойових блоків. Також можлива зміна співвідношення розгорнутих носіїв і боєзарядів у різних компонентах.
Слід враховувати, що поточний і подальший розвиток СЯС поки ще пов’язано з договором СНО-3. У відповідності з цією угодою, Росія має право мати 800 носіїв ядерної зброї, з яких 700 можуть перебувати у розгорнутому стані. Кількість розгорнутих боєзарядів обмежена 1550 одиницями. Поки договір діє, російських СЯС доводиться враховувати при його плануванні.
Запуск БРПЛ «Булава» з АПЛ «Володимир Мономах». Фото Міноборони РФ / mil.ru
При цьому не можна не відзначити, що можливості наявних ракет і носіїв в теорії дозволяють розгорнути велику кількість бойових блоків і навіть в кілька разів перевищити обмеження СНО-3. Втім, наша країна не порушує міжнародні угоди, а крім того, подібний крок був би просто недоцільним з точки зору економіки і актуальних завдань.
Дія договору СНО-3 завершується в лютому 2021 року. Заміна для нього опрацьовується, але це питання вирішується не надто швидко. Є певна ймовірність того, що після закінчення зазначених строків наступальні озброєння тимчасово не будуть регулюватися новим договором. У цьому випадку російських СЯС може знадобитися наявний потенціал у частині розгортання додаткових носіїв і бойових блоків.
Деякі висновки
В даний час стратегічні ядерні сили Росії можуть одночасно тримати на чергуванні до 450-500 міжконтинентальних балістичних ракет наземного і морського базування. Потенційна чисельність боєзарядів, які можуть нести всі наявні ракети, перевищує кілька тисяч. Природно, в умовах обмежень СНО-3 і з урахуванням своїх можливостей Росія не реалізує такий потенціал в повній мірі. МБР всіх класів і типів відіграють провідну роль у СЯС, але при цьому залишають роботу для повітряної компоненти.
Кидкові випробування ракети РС-28 «Сармат». Фото Міноборони РФ / mil.ru
Неважко помітити, що в останні десятиліття йде планомірне і постійний розвиток сфери МБР. Такий розвиток не припинявся навіть у складні періоди, які уповільнювали його хід. Зараз ці процеси реалізуються у вигляді серійного виробництва та поставок нових ракет РС-24 «Ярс» і Р-30 «Булава». З 2012 року по теперішній час збройні сили отримали майже 220 виробів з цих типів. Також здійснюється розробка нових МБР і бойових блоків для них, у тому числі принципово нових.
На майбутнє заплановано зняття з озброєння деяких застарілих ракет, і їх відразу вдасться замінити сучасними зразками. Насамперед, мова йде про важких УР-100Н і Р-36М, на зміну яким йде «Сармат». У сфері легких МБР наземного базування майбутнє пов’язане з ракетами «Ярс», які вже стали основними в своєму класі і потім лише упрочнят свої позиції. Схожим чином оновлюються і арсенали підводних сил ВМФ, однак у цій сфері вирішальну роль має процес будівництва нових носіїв для БРПЛ.
Очевидно, що СЯС в майбутньому будуть зберігати високий пріоритет, а МБР різних типів залишаться їх ключовою складовою. З цього можна зробити кілька висновків. В першу чергу, можна не турбуватися за безпеку країни. СЯС, володіючи різними озброєннями, зможуть справлятися із завданням стратегічного стримування потенційних супротивників. А крім того, можна очікувати, що в найближчому майбутньому керівництво міністерства оборони знову розповість про постачання стратегічного озброєння, і мова буде йти про сотні серійних ракет за кілька років.
Кирило Рябов
