Фрегат Північного флоту «Адмірал Горшков» з суднами забезпечення увійшов в Червоне море. Куди він йде, військові не повідомляють. Тим більш уважно стежать за російськими моряками на Заході
Автор:
Покровський Олександр
Загін кораблів і суден забезпечення Північного флоту увійшов і просувається в Червоному морі після проходу через Суецький канал. Очолює з’єднання фрегат «Адмірал Флоту Радянського Союзу Горшков», новітній корабель проекту 22350, введений в дію тільки в минулому році. У складі озброєння він несе 130-міліметрову артилерійську установку А-192, зенітний артилерійський комплекс «Палаш» і зенітний ракетний комплекс «Поліменту-Редут», а також основне озброєння – 16 пускових установок для ракет «Онікс» і «Калібр-НК». Крім того, корабель має протичовнові ракети 91Р сімейства «Калібр» і 87Р для протичовнового ракетного комплексу «Медведка-2». З поки ще нештатного, але проходить бойові випробування – станція візуально-оптичних перешкод «Філін».
«Горшкова» супроводжують багатофункціональний судно матеріально-технічного забезпечення «Ельбрус» і рятувальний буксир «Микола Чикер».
Куди йдемо ми з П’ятачком?
Великий-великий секрет, так. В офіційному повідомленні Міністерства оборони з цього приводу говориться у дусі матері стародавнього спартанця. Тобто лаконічно і багатозначно: «Далі загін Північного флоту буде діяти у відповідності з планами далекого походу в акваторії Червоного моря». Як хочеш, так і розумій. Чи То з’єднання буде діяти в акваторії Червоного моря, де, нагадаємо, Саудівська Аравія веде мляві, але все ж бойові дії проти єменських проиранских повстанців, а держава Судан кілька разів заикалось про бажаність надати Росії місце на своєму узбережжі під військово-морську базу. То російські кораблі подіють в акваторії Червоного моря, а потім попрямують або піратів поганяти в Аденській затоці (про яких, правда, давно нічого не чути), то в Індії помаячити з дружніми цілями, то зовсім у Владивосток збігати.
То… Але ні, навряд чи. Не будуть кораблі з секретними «Цирконами» в Індійський океан ганяти через акваторії ворожих держав. Хоча і були повідомлення, що цю гіперзвукову ракету зі швидкістю 9 Махов і дальністю до 1000 км будуть відчувати саме на «Адмірала Горшкова». Правда, говорилося, що перші запуски з борту бойового корабля почнуться лише в кінці 2019 року, але в нинішній міжнародній обстановці зрушення саме цього графіка вліво цілком можливий, а то і бажаний. З берега, у всякому разі, «Циркони» вже випробовувалися. А «стакани» для П-800 «Онікс» однаково підходять як для «Калібрів», так і для «Цирконів».
Але якщо вже говорити про міжнародну обстановку…
…завдання для «Горшкова» можуть сьогодні знайтися скрізь.
Нагадаємо, як він вже кинув в тремтіння колишню «володарку морів» Британію, трошки «подействовав» біля берегів Шотландії. Як знову ж лаконічно повідомляє Міністерство оборони, «під час плавання на фрегаті також були відпрацьовані питання противодиверсионной оборони і виконані заходи антитерористичної спрямованості». Після цього англійці не отлипали від нашого ордера, супроводжуючи його есмінцями, то літаками-розвідниками. Підстраховували їх літаючі розвідники США, як, наприклад, декаду тому літак ВМС США P-8A Poseidon всіляко намагався розкрити характеристики радіолокаційних систем російського корабля, буквально тыкаясь в нього носом на висоті 160 метрів.
В принципі, це розглядається як інцидент. Ймовірно, американці теж підозрюють щось особливе то в завданнях, то в тому, що є на борту у «Горшкова», коли замість рутинних обльотів зі стеженням імітують чи не дії пікіруючих бомбардувальників…
За Средиземке наші кораблі пройшли тихо – видно, без особливих навчань проти терористів. В Сирію не заглянули. Прохід загону по Суецькому каналу теж пройшов спокійно, зайнявши кілька годин. При цьому, втім, західні та ізраїльські колеги російських військових продовжували пильно стежити за кораблями ордера, в тому числі і з супутників.
І ось – Червоне море і міжнародна обстановка. Тут Саудівська Аравія дуже пильно моніторить узбережжя Ємену, оберігаючи його від візитів іранських – або байдуже чиїх, але по іранському замовлення діючих суден.
Бо в Ер-Ріяді не без підстав вважають, що саме таким шляхом повстанці-хуситы отримують іранські ракети, які потім успішно приземляються на військових базах і в аеропортах Саудівської Аравії. Хоча, звичайно, це з чийого боку подивитися, вживаючи слово «успішно». Повстанці-то точно раділи.
Чи можуть наші кораблі відпрацьовувати які-небудь вчення, в тіні яких до єменським березі прослизне пара катерков невстановленої приналежності? Можуть подивитися, що пропонують суданці? Можуть пройтися по траверзу групи островів Чагос, де розташована британська військова база, яку вимагають прибрати звідти вже на рівні суду ООН? Чи можуть завдати дружній візит на зайняті китайцями атоли в Південно-Китайському морі?
Відповідь буде, як у легендарному фільмі: можуть. Вони все можуть. А вже якщо «Циркони» все ж на борту, то вони можуть вже просто все.
Ось тому Захід настільки пильно і стежить за цими трьома кораблями. А тут ще й наше Міністерство оборони в спартанську мати грає, наводячи на «партнерів» ще більше холоду…
