Голанські висоти: Камінь в черевику і камінь за пазухою

1


Президент США Дональд Трамп закинув вудку на тему того, що настав час визнати ізраїльський суверенітет над Голанськими висотами. Тим самим зроблено черговий американський ривок до дестабілізації і без того нервового положення на Близькому Сході
Автор:
Покровський Олександр
Сполучені Штати Америки — це такий всесвітньо-історичний піроман, якого хлібом не годуй, дай підпалити який-небудь шматок планети. Ось і знову з Вашингтона прошипіла огнеметная струмінь, додавши спека на було притоптанный міжнародними, передусім російськими зусиллями багаття на Близькому Сході.
Це американський президент Дональд Трамп написав у своєму Twitter:
Після 52 років настав час для Сполучених Штатів повністю визнати ізраїльський суверенітет над Голанськими висотами, які мають критичну стратегічну і забезпечує безпеку важливість для Держави Ізраїль та регіональної стабільності.
Голанские высоты: Камень в башмаке и камень за пазухой геополитика
Donald J. Trump
✔@realDonaldTrump
52 years After it is time for the United States to fully recognize Israel’s Sovereignty over the Golan Heights, which is of critical strategic and security importance to the State of Israel and Regional Stability!
161 тис.
20:50 — 21 бер. 2019 р.
Інформація про рекламу в Твіттері і конфіденційність
68,2 тис. чоловік(а) говорять про це
Звичайно, можна потиснути плечима — старина Донні у своєму репертуарі. Але те, що його заява — не особиста справа ексцентричного дідуся на посаді глави США, а частина державної політики, підтверджується і словами держсекретаря Майка Помпео, який пообіцяв якесь нове американське бачення того, як можна вирішити «конфлікт між палестинцями та ізраїльтянами». «Ми хочемо для палестинців, їх синів і онуків гідного життя, в якій немає насильства», — цитує політика «РИА Новости».
Голанские высоты: Камень в башмаке и камень за пазухой геополитика
М. Помпео. Фото: www.globallookpress.com
Що це за «бачення», яке може кудись розкидати тяжкі нашарування свинцевої, лютої, задушливій ненависті палестинців до ізраїльтян, незрозуміло. Дотепер американські адміністрації якось не відзначалися розумом і кмітливістю в цьому секторі світових проблем. Завжди до цих пір Вашингтон за фактом тупо брав бік Ізраїлю в будь-яких конфліктах, навіть викликаних самим Ізраїлем. Це, звичайно, окрема тема для глибоких наукових робіт політологів та істориків — як так вийшло, що Ізраїль виляє Америкою. Але це історичний факт. Так і в нинішній активності Трампа не варто, мабуть, шукати ні його особистої ініціативи, ні дальньої стратегічної підґрунтя — шукай прості інтереси Ізраїлю, його актуального політичного керівництва.
І тут же знайдеш. І без праці: тему про визнання Голан ізраїльськими Трамп вкинув якраз напередодні ізраїльських виборів. Найімовірніше, щоб допомогти дорогій Бібі перемогти на них. Невипадково у США висловлено припущення, що визнання Вашингтоном суверенітету Ізраїлю над Голанськими висотами буде офіційно проголошено в ході візиту Біньяміна Нетаньяху в Штати наступного тижня. Як невипадкова і миттєва реакції Бібі на висловлювання Трампа.
У той час, коли Іран прагне використовувати Сирію як плацдарм для знищення Ізраїлю, президент Трамп сміливо визнає суверенітет Ізраїлю над Голанськими висотами. Спасибі, президент Трамп,
— покровительський подякував Нетаньяху свого заокеанського друга в тому ж Twitter. Таким чином, камінь з гори зіштовхнули…
Голанские высоты: Камень в башмаке и камень за пазухой геополитика
Б. Нетаньяху. Фото: www.globallookpress.com
Голани як камінь за пазухою
Він — камінь спотикання. Голанські висоти з їх найважливішою горою Хермон і живиться стікаючими з них річками озером Кінерет присутні в писаної історії людства з часу створення Біблії.
Вважається, що в біблійні часи саме тут жив народ велетнів — мертві. Хто це було в історії, неясно, але стародавні євреї підозрювали, що це — діти земних жінок і занепалих ангелів. Неподалік звідси відбулася знаменита битва при Мегіддо, коли «Наполеон стародавнього світу» фараон Тутмос III (він же Джехутимесу) розбив війська 330 царств, серед яких було і «царство» навколо міста Кінерет, якою був єгипетським правителем покірний і включений до складу своєї імперії.
Найважливіше історичне значення цих місць виходить також з того, що саме з озером Кінерет — воно ж Генисаретское, Галілейське і Тивериадское — пов’язано дуже багато чого в житті Ісуса Христа. Тут, на цьому озері, рибалили апостоли Петро і Андрій, коли Христос покликав їх за собою. Тут, у місті Капернаум на північному березі озера, почав Христос шлях проповідника, і сам Капернаум в Євангелії від Матвія названий для нього «Своїм містом». Тут Христос виголосив свою Нагірну проповідь. Тут, у що бере початок в Голанських висотах річці Йордан, за переказом, Христос охрестився.
І пізніше тут, в Галілеї, відбувалося багато доленосних подій. Тут фактично закінчився західний крестоносный «проект» Єрусалимського королівства, коли в 1187 році в битві при Хаттине було повністю знищено військо хрестоносців. Тут пізніше владычествовала Оттоманська імперія. Тут, на Голанських висотах, османське керівництво розмістило які втекли з Росії під час Кавказької війни черкесів — в якості своєрідних «мусульманських козаків». Досі вони тут живуть, поряд з друзами утворюючи основну частину населення.
Голанские высоты: Камень в башмаке и камень за пазухой геополитика
Фото: www.globallookpress.com
Але за підсумками Першої світової війни Турецька імперія розпалася, і сюди прийшли європейці. Ось тоді Голани і стали перетворюватися в камінь у черевику. При османах кордонів тут не було, оскільки в їх державі територіальний устрій базувався на так званих миллетах — територіальних одиницях, де компактно проживало населення однієї національності, віри чи конфесії. Такий пристрій ми досі бачимо в сьогоднішній Сирії, де є сусідами, наприклад, села алавітські і сунітські, вірменські та курдські, християнські і мусульманські. І, загалом, якщо цю систему не баламутити, то при всіх давніх історичних рахунках один до одного ці люди живуть досить мирно. Немає необхідності штовхати один одного ліктями.
Європейці таку необхідність створили. Після падіння Османської імперії територія Великої Палестини, включаючи Сирію і Йорданію, була розділена між Англією і Францією. Одна із меж між їх підмандатними територіями пройшла якраз по Голанських висотах, розрізавши в тому числі і озеро Кінерет. Саме там сьогодні і проходить офіційна, міжнародно визнана межа між Ізраїлем (колишня британська територія) і Сирією (колишня французька).
Коли в 1948 році в британській Палестині було проголошено Державу Ізраїль, арабські сусіди, включаючи Сирію, досить діяльно висловили невдоволення цим актом. Критичні зауваження висловили прямо на наступний день — за допомогою гармат і танків, але Ізраїль тоді відбився. Проте майбутні конфлікти залишилися запрограмовані. Тому спочатку в 1967 році, а потім у 1974 році між євреями і арабами вибухнули ще дві війни. Саме під час першої названої Шестиденної, Ізраїль захопив Голанські висоти, а в ході другої, названої Війною Судного дня, утримав їх і зміцнив над ними контроль.
Голанські висоти стали на десятиліття лінією фронту…
Голани як камінь в черевику
Після встановлення Ізраїлем контролю над Голанськими висотами цю територію залишила більша частина мусульманського населення. Воно й зрозуміло: терпимістю ізраїльські військові ніколи не відрізнялися.
Голанские высоты: Камень в башмаке и камень за пазухой геополитика
Фото: www.globallookpress.com
Лінія фронту перетворилася на лінію поділу, демілітаризовану зону, де стояли один час війська ООН. В ході сирійської громадянської війни Голани з сирійської сторони були захоплені «чорними» і «зеленими» душманами — тобто загонами забороненого в Росії ИГИЛ і антиурядовими ісламістами більш помірного штибу. Питання, як це Ізраїль їх тут терпів, у знаючих людей навіть не виникало — і ті, і інші годувалися з руки Тель-Авіва. Царгород про це кілька разів писав, висловлюючи в тому числі небеспочвенные підозри, що спочатку керівництво ИГИЛ було вирощено і посаджено на свої місця ізраїльськими спецслужбами. Бо як зліше будь-яких ваххабітів та інших ісламістів в Ізраїлі ворогом вважається законне керівництво Сирії, релігійно родинне Ірану і союзну з ним. Вашингтон лише оплачував єврейський банкет з ісламськими терористами.
Об’єктивно кажучи, Ізраїль в питанні з Голанськими висотами зрозуміти можна. І навіть прийняти його доводи. І навіть поспівчувати. Справа в тому, що ця місцевість має для єврейської держави навіть не одне, а цілу купу життєвих значень.
По-перше, військова безпека. Встановлені на Голанах ворожі гармати здатні загрожувати всьому північному Ізраїлю. А вже ракетні позиції і поготів роблять шанси на існування держави у випадку війни близькими до нуля. Тому віддати ці висоти Сирії — тобто потенційно і Ірану — Єрусалим дозволити собі не може ні за яких обставин. Зате власні ракети, встановлені на тутешніх позиціях, можуть долітати до Дамаска…
По-друге, це національна безпека. З Голанських висот річка Йордан з притоками Аль-Хасбани, Баниаси і Лиддани постачає водою озеро Кінерет. А з нього живиться водою до третини населення Ізраїлю. Що робити, якщо повернув собі цю територію Дамаск вирішить невинно побудувати тут греблі? Або ще якимось чином влаштувати Ізраїлю водний голод? Тим більше що рівень озера і так з року в рік знижується.
Голанские высоты: Камень в башмаке и камень за пазухой геополитика
Фото: www.globallookpress.com
По-третє, це економічна безпека. Тут виробляється половина мінеральної води Ізраїлю і близько чверті вин, до половини фруктів і овочів. Поряд з цим райським куточком решта території Ізраїлю являє собою добре доглянуту пустелю і пустелю недоглянуту. І, до речі, щоб доглядати за отвоеванными у пустелі садами і посівними площами, теж потрібна вода. З Середземного моря її не набереш…
Фахівці налічують ще до півдюжини життєво важливих для Ізраїлю причин утримувати Голанські висоти, але це, мабуть, основні. І в їх нинішньому правовому стані вони являють собою, як бачимо, справжній камінь в черевику для Ізраїлю, так і для Сирії.
Камінь з гори
Але досі цей камінь тільки чути, але особливо ногу нікому не натирав. У Дамаску сиділи і сидять реалісти, які давно прорахували, що повернення Голанських висот можливий тільки після переможної війни з Ізраїлем, коли переможець продиктує євреїв межі їхньої держави. Але оскільки євреї не без підстав підозрюють, що ці межі араби-переможці намалюють їм на дні морському, то про свою військової безпеки печуться всіма силами. І вже з цієї причини Голани не здадуть.
На цій основі склався своєрідний захований консенсус. Сирія скаржиться і звинувачує Ізраїль, вимагає повернути собі Голани і не визнає оголошеного Тель-Авівом суверенітету над ними. Ізраїль, набычась, відмовчується, але теж не лізе упокоивать Дамаск збройним шляхом. Світ на межі, інакше кажучи. А спроба руйнування Сирії руками ИГИЛ — це вже, вибачте, непрямі дії. Та й не доведете.
На основі цього негласної згоди зі сформованим станом речей можна було в подальшому знаходити вже і формальні компроміси. Скажімо, з довірених джерел Цесарограда відомо, що в якості реалістичного продумывался в деяких столицях варіант, коли Дамаск і Тель-Авів підписують повноцінний мирний договір, де Голани визнаються якоїсь нейтральною територією під фактичним ізраїльським управлінням, а Ізраїль у відповідь (і теж тихо) платить за це певну суму в фонд післявоєнного відновлення Сирії.
Голанские высоты: Камень в башмаке и камень за пазухой геополитика
Фото: www.globallookpress.com
Були ще варіанти. Але це все тихі розмови в тихих кімнатах кіпрських тихих особнячків. І ось тепер цю тишу вривається веселун Донні, пропонуючи запросто визнати ізраїльський суверенітет над Голанами! Тобто робить приблизно таке ж значне «заспокійливе» діяння, яким було його ж пропозицію визнати Єрусалим столицею Ізраїлю і перевести туди американське посольство.
Тепер що? А тепер очікується краса. У своєму нинішньому статусі Голани — буферна територія. Там стріляють, і Ізраїль, аж ніяк не зайчик, користується нею як військовим форпостом, в тому числі і при обстрілі іранських цілей в глибині Сирії. Але все ж — буфер. Нейтралка. А тепер, після визнання? Це все — територія Ізраїлю. Значить, вибачте, і у Дамаску, а також і у Москви немає жодних підстав утримувати іранців і їх проксі від обстрілів і взагалі ведення бойових дій проти Ізраїлю. І мета — свята: звільнення окупованої євреями землі.
А для того ж Ірану це нове лико в рядок звинувачень проти «Великого сатани» за океаном і його злого Ібліса, окопавшегося між Сирією, Йорданією та Єгиптом. Враження в мусульманському світі теж очікується вкрай негативним. Якщо член НАТО Туреччина миттєво заявила, що оголошене Трампом визнання призведе лише до зростання насильства і людського страждання в регіоні», то що говорити про інших?
Природно, чергові виникнуть тертя між великими державами. Очевидно, наприклад, що Росія і Китай вдадуться до права вето, думай тепер США запропонувати в ООН перерешать питання по Голанам в напрямку, висловленою Трампом.
Ну а у що це спеціально викликане загострення виллється конкретно, гадати важко. Але навряд чи в щось хороше. Адже як не крути, а пхнув Вашингтон Голани, як камінь з гори…