Слова Трампа про можливості входження Бразилії до складу НАТО стали одними із найбільш обговорюваних за останній тиждень. Як вважають експерти, роблячи таку заяву американський лідер відразу переслідував кілька цілей: від прагнення налагодити відносини з одним з основних партнерів Росії до спроби чинити тиск на країни ЄС.
Офіційний представник французького МЗС Аньєс фон дер Мюль вельми емоційно відреагувала на слова Дональда Трампа про можливе входження Бразилії до складу НАТО. Французький дипломат поспішила заявити, що такий розвиток подій не є можливим і повністю суперечить статуту Альянсу.
«НАТО – це союз країн, пов’язаних пунктом колективної оборони, відповідно до Вашингтонського договору від 4 квітня 1949 року, який визначає географічну область застосування. Згідно 10 статті установчого договору альянсу, стати його членом можуть тільки країни Північноатлантичного регіону», – заявила фон дер Мюль, додавши, що єдине, на що може розраховувати Бразилія – це роль партнера НАТО.
Фактично Аньєс фон дер Мюль повторила те, що було сказано вже до неї. Раніше в бразильському зовнішньополітичному відомстві зазначили, що прийняття нових членів до складу НАТО обмежена європейськими країнами, що зазначено в статті 10 установчого договору. Та, оскільки про плани змінити зазначені положення документа, щоб розширити коло потенційних членів організації, нічого не відомо, то і всі розмови щодо можливого приєднання Бразилії до НАТО не мають сенсу. Цю ж точку зору підтвердив у розмові з кореспондентом «ПолитРоссии» і член комітету ради федерації з оборони і безпеки Франц Адамович Клинцевич.
«Сполучені Штати, звичайно, вже почали прикривати задні двори свого господарства і намагаються налагодити контакт з країнами Латинської Америки. Але у випадку з Бразилією дуже багато протиріч. Є поняття натовського стандарту, і я не думаю, що знаходження бразильців в Альянсі можливо. Прийняття такого рішення не буде Бразилії підходити з того набору опцій, які необхідні для членства. І це я ще не говорю про озброєнні, комплектуванні і так далі», – вважає сенатор.
На думку Клинцевича, якщо і можна говорити про вступ Бразилії в НАТО, то лише в контексті дуже і дуже далеких перспектив.
Біг за двома зайцями
Наївно було б вважати, що Дональд Трамп не обізнаний про всі тонкощі, пов’язані зі вступом у НАТО. Тому найбільш логічно розглядати заяву американського президента в якості конкретного політичного меседжу.
Під час зустрічі з президентом Бразилії Жаиром Болсонару Трамп зазначив, що зараз відносини між двома країнами «ближче, ніж коли-небудь», підкресливши, що Штати сповнені рішучості підвищити союзницький статус південноамериканської республіки. Як вважає Франц Клинцевич, американський лідер просто намагається домогтися розташування нового бразильського лідера, тим самим вбивши клин у відносинах між ними і Росією.
«Трамп знає, що у Росії і Бразилії є певні відносини. І Америка і раніше намагалася, так би мовити, втертися в довіру до цій Латиноамериканській країні. Будь-яка перспектива зовнішньополітичного позиціонування Росії стає об’єктом американського протидії. І ми від цього нікуди не підемо, ми завжди будемо з цим питанням стикатися», – пояснює Франц Клинцевич.
Варто відзначити, що Болсонару знаходиться на своїй посаді всього три місяці і, незважаючи на здобуту в президентських виборах перемогу, позиції всередині країни у нього поки ще досить хиткі – новоявлений національний лідер продовжує отримувати на свою адресу неабияку частку критики. В цьому відношенні підтримка з боку Штатів, безумовно, зіграє йому на руку.
Як зазначив у бесіді з кореспондентом «ПолитРоссии» відомий політолог, директор Інституту політичних досліджень Сергій Олександрович Марков, дана стратегія може виглядати виграшною, оскільки для самого Болсонару хороші відносини з Трампом також мають велике значення.
«Ми маємо молодого недосвідченого лідера, який не приховує того, що є шанувальником Трампа. Болсонару зробив кілька заяв, навіть переніс ізраїльське посольство своєї країни в Єрусалим з Тель-Авіва. Очевидно, він дорівнює на Трампа в риториці, у поведінці, у політичних заявах. При цьому він став президентом країни, яка є невід’ємною частиною БРІКС і формує разом з Росією новий полюс у світовій геополітиці. Тому Трамп в даній ситуації намагається вбити двох зайців: зміцнити позиції в Південній Америці і відвести партнера у Російської Федерації», – пояснює співрозмовник «ПолитРоссии».
На думку експерта, метою Трампа є та сама група БРІКС як така, оскільки ця організація набирає все більшу і більшу вагу в усьому світі.
Розкол всередині НАТО
Окремої теми заслуговують і «внутринатовские» відносини між США та іншими членами Альянсу. Реакція Аньєс фон дер Мюль в даному випадку показова: Франція не допускає навіть думки про те, що яка-небудь країна, не проходить до числа «претендентів» за принципами, оприлюдненими в статуті організації, може серйозно претендувати на членство в НАТО. Точно такої ж реакції можна чекати і від Німеччини, Канади, Великобританії та інших. Тим не менш, як би парадоксально це не звучало, саме Франції варто готуватися до подібних пропозицій з боку Трампа.
У листопаді 2018 року Еммануель Макрон заявив, що США є історичним союзником Франції, але цілком і повністю залежати в оборонних справах від свого заокеанського партнера Париж не бажає. На думку політика, його країна повинна бути суверенною, а її оборона – автономною. І, керуючись цим постулатом, лідер П’ятої республіки фактично запустив ідею створення самостійної європейської армії, не має нічого спільного з НАТО.
Цю ідею публічно підтримала і канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка відзначила, що такий крок покаже: в майбутньому війна між європейськими країнами неможлива, а також буде хорошим доповненням до сил НАТО. Крім того, на думку лідерів Франції і ФРН, ЄС слід створити власні єдині збройні сили, щоб боронитися від Китаю, Росії і навіть США.
Зрозуміло, всі ці обговорення не пройшли повз Трампа, в результаті чого він навіть влаштував невеликий спектакль у себе в Twitter. Американський президент нагадав, що саме з-за агресії Німеччини під час Першої і Другої світових воєн французи в Парижі почали вивчати німецьку мову і робили це доти, поки США не прийшли на допомогу. Звичайно, все це можна було ухвалити лише за жарт, але за цими словами чітко простежувалося: європейську самодіяльність Трамп терпіти не має наміру. І зараз, після ситуації з Бразилією, відповідь американського президента можна зарахувати остаточно.
Політичний шантаж
Невдоволення Трампа партнерами по НАТО не зводиться до одних лише мріям європейців про власної армії. Як повідомляла на початку року газета The New York Times, глава Білого дому все частіше і частіше порушує питання про можливий вихід Америки з Північноатлантичного Альянсу. Головна претензія американського лідера до організації суто фінансова – альянс, як бачиться Трампу, просто викачує гроші з Америки.
Ще до вступу на посаду глави держави, під час передвиборної гонки, Трамп неодноразово раз попереджав колег по альянсу, що їм варто збільшити військові витрати. Тим не менше на сьогоднішній момент тільки 8 країн витрачають на оборону 2 % від власного ВВП – США, Великобританія, Польща, Естонія, Греція, Латвія, Литва і Румунія. Особливо примітний той факт, що серед сумлінних платників немає головних локомотивів Європи в особі Франції та ФРН.
На думку Сергія Маркова, говорячи про вихід з Альянсу, Трамп таким чином намагається шантажувати надто норовливих союзників. І зроблене на цьому тижні заяву щодо вступу в НАТО Бразилії – це явище такого ж порядку.
«Слова Трампа – це меседж. Меседж, адресований конкретним особам і державам. У Трампа є певні вимоги до своїх партнерів по НАТО і він намагається домогтися їх виконання, вдаючись до таких шантажистською практикам. Він прямим текстом говорить їм, що якщо вони відмовляться виконувати його вимоги, то він просто знайде собі інших союзників. І з нього при цьому не убуде. Адже всі чудово розуміють: не буде – не буде і НАТО. Так що це хитра гра і політичний шантаж у чистому вигляді», – резюмує співрозмовник «ПолитРоссии».
Нагадаємо, раніше міністр оборони Франції Флоранса Парлі заявила, що НАТО не в змозі постояти за себе без допомоги Сполучених Штатів. За її словами, Штати змушують своїх партнерів по Північноатлантичному альянсу купувати американське озброєння, а ті не можуть відповісти відмовою, тому що залишаться беззахисними без заступництва Вашингтона.
Автор: Костянтин Липавский
