Чому Польща робить Росію винною за Другу світову війну

1


Все логічно: Варшаві не потрібна історична правда, вона для неї небезпечна, тому Росія і не отримала запрошення на заходи з нагоди 80-річчя початку Другої світової війни
Автор:
Латишев Сергій
Польські влади «пояснили», чому Росію не запросили на заходи з нагоди 80-річчя початку Другої світової війни, в результаті якої ціною загибелі на польській землі понад 600 тисяч радянських солдатів Польща була відновлена як державу, а поляки як нація врятовано від знищення.
Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року як німецько-польська війна, хоча китайці, які воювали з 1937 року з японцями, з цим не згодні. Тим не менш поляки, які вважають, що стали безневинними жертвами Гітлера і Сталіна, переконані: це вони є головними героями і одночасно жертвами минулої війни, у зв’язку з чим і влаштовують подібний захід, заздалегідь намагаючись надати йому відповідну спрямованість.
Як Варшава зібралася загнати «шкапу історії»
Як заявив у середу Польському агентству преси (ПАП) представник президента Польщі Кшиштоф Щерський відмову послати запрошення Росії викликаний порушенням СРСР міжнародного права в 1939 році, а також тим, що дане рішення приймалося Варшавою «виходячи з сучасних, а історичних реалій».
Щерський вказав, що захід «пройде в колі держав, з якими Польща сьогодні працює в тісній співпраці на благо світу, заснованого на дотриманні міжнародного права, поваги суверенітету держав і їх територіальної цілісності».
Почему Польша делает Россию виноватой за Вторую мировую войну геополитика
У Варшаві переконані, що головними героями і жертвами минулого війни були поляки, а лиходіями – росіяни і німці. Фото: www.globallookpress.com
Порушення цих правил було рисою агресорів 1939 року і залишається найбільшою загрозою для світу сьогодні,
– повчально додав представник президентського палацу.
Тому-то запрошення взяти участь у антиисторическом заході було спрямовано країнам НАТО, ЄС, у тому числі Німеччини і її союзників у роки минулої війни, зрозуміло, США, які в основному і підготували і були солідарні з СРСР у питаннях повоєнних польських кордонів, а також країнам «Східного партнерства».
У нього входять Вірменія, Азербайджан, Білорусія, Грузія, Молдова і Україна. Організаторів майбутнього антиросійського заходи анітрохи не збентежило, що ці нині незалежні держави були в роки війни частиною СРСР, що Сталін, наприклад, був грузином, а українські кати-націоналісти, нині героизируемые Києвом, пролили на Волині та в інших місцях річки польської крові. Після чого дивом уцілілі від різанини поляки з великою радістю і зі сльозами на очах зустрічали і вступали в 1944 році в Червону армію, разом з якою Польщу звільняло і сформований в СРСР Військо Польське.
Всі ці обставини вказують на те, що історію у Варшаві, звичайно, не забули, але ставляться до неї дуже вибірково, беручи з неї на озброєння лише те, що потрібно.
Дивний коментар російського МЗС
Щерський також назвав «проблематичним» коментар російського МЗС, в якому йшлося про відсутність у Варшави «історичної логіки» і «здивований» у зв’язку з підготовлюваних Польщею заходом. Його визнали в Москві «ще одним проявом викривленого світогляду польської адміністрації, яка на догоду швидкоплинним політичним «пріоритетів» систематично фальсифікує літопис Другої світової війни та післявоєнного періоду».
У мидовском документі з гіркотою констатували, що «всупереч безперечно вирішального внеску нашої Батьківщини у розгром гітлерівського рейху і звільнення Польщі від нацистських загарбників, для Росії в цій схемі місце не передбачено».
Як бачимо, суть суперечки МЗС обох країн полягає в наступному. Варшава вважає Москву одним з головних організаторів Другої світової війни, а Росію як правонаступницю СРСР, країною, яка окупувала Польщу разом з гітлерівською Німеччиною і прирекла на подальші тяжкі випробування, та ще й ворогом в нинішньому політичному контексті.
Москва звинувачує Польщу в спробах переписати історію і невдячності, але як-то дуже м’яко. На жаль, у вищенаведеному мидовском коментарі повністю обходиться тема провини самої Польщі в тому, що з нею сталося, і не дається відсічі лунає в Польщі на кожному розі твердженнями, що це Сталін з Гітлером, домовившись про чергове «поділ Польщі» в Москві, розв’язали тим самим Другу світову війну. У ньому також допускається, що у польських правлячих кіл, крушать радянські військові пам’ятники і обговорюють питання про знищення подарованого і побудованого СРСР хмарочоса в центрі Варшави, є… совість: «Нехай це залишиться на совісті нинішніх польських властей».
Як все було насправді?
Польща не має права ні в чому дорікати Росії, якій програла в чесній боротьбі сутичку за гегемонію у Східній Європі. Росія пробачила поляків, що вторглися в неї разом з армією Наполеона.
В російській імперії у польських областей був привілейований статус – це було фактично держава в державі, спочатку – зі своєю армією. Польські селяни отримали землю раніше, ніж росіяни. Польська економіка бурхливо розвивалася. Ніхто не зазіхав на релігію і культуру поляків. Тоді як потрапили до складу Німеччини частинах історичної Польщі вони стрімко онемечивались.
Якби не організовані ззовні кілька польських повстань, Польща відновила б свою незалежність не в 1918 році, а значно раніше. Польське повстання 1830-1831 років було розпочато за порадою «західних друзів», насамперед англійців і французів, щоб російська армія не дійшла до Нідерландів, від яких ті з допомогою місцевих революціонерів і сепаратистів незаконно відокремили Бельгію, щоб краще контролювати обидві країни.
Велике повстання 1863-1864 років знадобилося англійцям і французам, щоб отримати привід напасти на ослаблену Кримською війною Росію. Інтрига зірвалася після появи базуються на портах в США російських бойових кораблів на морських комунікаціях в Атлантичному і Тихому океанах. Поляків кинули, так як вони не коштували прогнозованих збитків британської морської торгівлі.
Радянсько-польська війна 1919-1921 років була розпочата за ініціативою Варшави. Це поляки, скориставшись громадянською війною в Росії, захопили Мінськ і Київ, велику частину Білорусії та України, перш ніж виявилися розбиті, біля стін Варшави, після перемоги під якою («Диво на Віслі») знову захопили ряд територій на сході, на які не мали права, не бажаючи визнавати, що одного разу їх доведеться віддати. Командувач Добровольчої армії генерал Антон Денікін, поляк по матері, чудово володів польською мовою, пропонував польському диктатору Юзефу Пілсудському об’єднати зусилля в боротьбі з більшовиками, але поляки вважали за краще з ними домовитися, зрадивши добровольців.
Почему Польша делает Россию виноватой за Вторую мировую войну геополитика
В ході польсько-радянської війни 1919-1921 років поляки захопили Київ і Мінськ, перш ніж були відкинуті до Варшави. Фото: www.globallookpress.com
Пілсудський зробив це свідомо. Він і його оточення були переконані, що отруєна більшовицьким отрутою Росія незабаром ослабне, і тоді поляки візьмуть руських земель стільки, скільки захочуть. Пілсудський сильно прорахувався. Російська організм виявився міцний. Адже у Польщі, яка володіла тоді найбільшою армією в Європі, був шанс змінити хід світової історії. Вона його не використовувала, після чого стала активно готувати власну погибель. Підписаний 26 січня 1934 року Пакт Гітлера – Пілсудського дозволив Німеччині, не побоюючись удару сильної польської армії зі сходу, створити з американської і британської допомогою могутній вермахт, збільшивши його чисельність за кілька років більш ніж у 40 разів, милитаризовать економіку, приєднати Рейнську область, Саар, «з’їсти» Австрію і Чехословаччину (останню – заодно з поляками і угорцями) і почати Другу світову війну.
Хто там говорить про міжнародному праві?
До березня 1939 року, коли на вимогу Лондона і Парижа Варшава ініціативно посварилась з Берліном, це були найкращі друзі, спільно притеснявшие євреїв, які співпрацювали в різних сферах і готувалися до походу проти СРСР. Причому в перші роки польсько-німецької дружби основну роль у «Дранг нах Остен» повинні були грати поляки, армія яких була спочатку більше і сильніше німецької. Тому поляки і не пішли на співпрацю з намагався запобігти війні в Європі СРСР, відмовившись пропустити через свою територію його армію і пообіцявши збивати літаки, якщо Москва прийде на допомогу Чехословаччині в 1938 році. Лише загроза втрутитися з боку СРСР зірвала польські плани захопити Литву одночасно з гітлерівським аншлюсом Австрії. Зате у чехів поляки відібрали дві області – Тешинську і Фриштатскую.
В ході операції «Залужжя» польські танки і кілька дивізій захопили цей економічно розвинутий шматок сусідньої країни, де проживало 80 тисяч етнічних поляків і… 120 тисяч чехів. До кінця року ця територія стала давати Польщі майже половину вироблених у ній чавуну і сталі.
Поляки справді душі не чаяли тоді в німцях. На пишні з’їзди нацистської партії в Нюрнберг постійно посилалися високопоставлені польські представники. Коли Німеччина покинула Лігу Націй, саме Польща стала представляти там її інтереси. Державні діячі обох країн постійно обмінювалися візитами. Коли у 1935 році помер маршал Юзеф Пілсудський, в гітлерівській Німеччині оголосили траур.
Процвітало співробітництво по лінії спецслужб: не відразу стали нелюдами німців захоплювали жорсткі методи, які використовуються їхніми польськими колегами, – розстріли і тортури.
Варшава і Берлін стали ворогами лише в березні 1939 року, коли виявилося, що Гітлер не збирається негайно нападати на СРСР і для початку має намір зайнятися Францією. Отримавши липові британські і французькі «гарантії» і зайняв ворожу позицію по відношенню до вчорашнього союзника, поляки не розуміли, що їх друзі і покровителі свідомо приносять у жертву. Англійці, французи і американці дуже хотіли війни підготовленої ними всіма Німеччини з СРСР, але для цього між двома країнами повинна була існувати спільний кордон. Щоб вона з’явилася і неминуче перетворилася в найближчі роки в театр військових дій, було потрібно, щоб поляки зникли, так як у німців вже були сили і можливості обійтися без них.
Почему Польша делает Россию виноватой за Вторую мировую войну геополитика
План нападу на Польщу «Вайс» з’явився у гітлерівців лише за кілька місяців до того, як воно відбулося, адже поляки були до березня 1939 року їх кращі друзі, і Другу світову війну вони готували разом. Фото: www.globallookpress.com
Чому все валять на Росію?
Цю правду і намагаються зараз на Заході в цілому, і в Польщі особливо дружно замаскувати, нарікаючи на Пакт Молотова – Ріббентропа.
За кадром свідомо залишають той факт, що цей пакт був з «рукопожатним» тоді на Заході лідером Німеччини, і він був не першим, а останнім з декількох угод такого роду. Першим був Пакт Гітлера — Пілсудського. Він, повторимо, дозволив Німеччині підготуватися до великої війни, до якої її прямо штовхав і Мюнхенську змову 1938 року, в якому брали участь головні «демократи» – британці і французи, заодно з італійськими фашистами і нацистами. СРСР тоді залишили за бортом, тому що учасники угоди в Мюнхені мали намір вирішити свої проблеми за його рахунок. Причому Польща була на перших порах одним з головних бенефіціарів цієї ганебної угоди, яка привела її в кінцевому рахунку до національного краху.
У Сталіна в 1939 році був вибір: воювати з Гітлером і всією Європою, якою буде допомагати і Японія на Далекому Сході, або повернути Гітлера проти тих, хто його виростив, щоб, отримавши перепочинок на кілька років, воювати з ним в союз з могутніми країнами, які до війни хотіли з допомогою фюрера поховати СРСР. Будь розумний політик на його місці вчинив би точно так само.
Не роби добра…
І все ж, незважаючи на всі минулі образи, саме Росія, не постоявши за ціною, в черговий раз врятувала поляків, вигнавши нацистів з окупованої ними Польщі в роки минулої війни. Завдяки жорсткій позиції Москви післявоєнна територія цієї країни, сместившейся на карті в західному напрямку, не зменшилася. Замість відійшли СРСР слаборозвинених районів на сході, де поляки були на ножах з місцевим населенням і звідки б поїхали в будь-якому випадку, Польща отримала великі високорозвинені німецькі території, широкий вихід до Балтійського моря. Сталіну коштувало великої праці уламати Черчілля передати полякам Сілезію. Британський прем’єр, який називав поляків «гієнами» за ганебну історію з чехами, був категорично проти, «покохавши» німців в кінці і після війни через страх перед СРСР.
Це була велика удача, що рідко відбуваються в історії. Але сучасна Польща вже забула, кому зобов’язана своїм існуванням і порятунком, наполегливо здійснюючи ті ж самі помилки, які в минулому кілька разів привели її до національного краху. Вищевикладена перепалка між зовнішньополітичними відомствами Польщі та Росії тому наочний приклад.