21 квітня 1890 року відомий письменник Антон Чехов відправився з Ярославського вокзалу в Москві майже тримісячну подорож на інший край країни. Він їхав на острів Сахалін, куди засилали людей, в тому числі і політичних в’язнів.
«Їду я абсолютно впевнений, що моя поїздка не дасть цінного внеску в літературу, ні в науку: не вистачить на це ні знань, ні часу, ні претензій. Немає у мене планів ні гумбольдтских, ні навіть кеннановских. Я хочу написати хоч 100-200 сторінок і цим трошки заплатити своєю медицині, перед якою я, як Вам відомо, свиня», — писав Чехов своєму другові видавцеві Олексію Суворіну.
Рідні довго намагалися відрадити Чехова від такої авантюри, але письменник був невблаганний.
Подорож Чехова пішло не за планом вже в Єкатеринбурзі. Тут він дізнався, що найближчий пароплав до Томська відправиться через 20 днів. Чекати він стільки не міг, а тому, незважаючи на розливи річок, відправився на конях до самого Байкалу.
Те, що письменник побачив в Забайкаллі, захопило його. Він назвав цю місцевість «сумішшю Швейцарії, Дону та Фінляндії».
До Олександрівського порту на Сахаліні Чехів причалив 11 липня.
«Був у сильному напрузі від думки, що мною багато чого ще не зроблено»
В кінці липня Чехів отримав дозвіл, щоб відвідувати місцеві поселення і в’язниці. Письменникові хотілося як можна ближче познайомитися з життям каторги, а тому він взяв участь у перепису населення острова.
За три з невеликим місяця перебування на Сахаліні Чехів заповнив близько 10 тисяч статистичних карток. Це понад 100 карток щодня.
«Я вставав щодня о 5 годині ранку, лягав пізно і всі дні був у сильному напрузі від думки, що мною багато чого ще не зроблено», — зізнавався він у листі до Суворіну.
Приклад заповненої Чеховим картки.
При цьому у Чехова жвавий інтерес викликало буквально все на острові: клімат, житла і їжа засланців, промисли сільське господарство, одяг, положення жінок, школи. З 65 російських поселень він відвідав більше половини, 39. Це можна вважати справжнім подвигом, оскільки на острові толком не було доріг.
Всі свої отримані на острові знання Чехів вклав у свою працю «Острів Сахалін», прославив цей регіон на весь світ.
Навіщо це було потрібно Чехову?
Як вважають дослідники творчості письменника, таке складне подорож стало підсумком творчих пошуків Чехова. До того ж, у Антона Павловича було сильно розвинене почуття громадянської відповідальності. Саме це і підштовхнуло його на грандіозний працю про Сахаліні.
Серед причин дослідники називають і смерть брата письменника, талановитого художника Миколи. Він залишив світ за десять місяців до подорожі Чехова на Сахалін.
У будь-якому випадку, вчинок письменника характеризує його як самовідданої людини. Він не просто наосліп виконував абстрактний громадянський обов’язок, але дійсно відчував інтерес до людей, хотів дізнатися більше про їх життя і увічнити ці знання для інших.
Після Сахаліну Антон Чехов вирушив у закордонне плавання, відвідавши Гонконг, Сінгапур, Коломбо і Порт-Саїд. Зупинок могло бути і більше, але в той час на Сході бушувала холера, і корабель плив під карантинним прапором, причалюючи тільки до відритим портів.
Джерело: http://ahumor.org.ua/
