Гуляли тут в минулі вихідні по цьому місту, я назнімав всякого, в тому числі, і різних авто. Що цікавого трапилося? А ось: «Ніссан Интерстар», він же, у дівоцтві, «Рено Мастер». Рено-то у нас трапляються, а ось його реінкарнацію у вигляді Ніссана вперше бачу:
Кінцева зупинка автобусів — лігво тривісних ГолАЗов-Вояжів. Їх ще називають олімпійськими:
На околиці Ивантеевки, в приватному секторі, живе якийсь місцевий Красинец (якщо хто не знає, хто це — Гугл вам в допомогу, знайдете відразу):
Ось ця «Чайка», реально, варто тут не менше двадцяти років!
Трохи далі стоїть «Перемога» в такому ж стані, і «Волга» зі знятими дверима:
А за «Перемогою» виявилася ще одна «Чайка»-замет:
Ніби як, за чутками, власником всього цього раритетного автопарку був якийсь громадянин, який то здавав його напрокат для катання весільних кортежів, то планував це робити. Де він зараз, що з ним — не знаю, повторюся лише, що першу «Чайку» на цьому місці я бачив власними очима більше двадцяти років тому. Дуже схоже, що всі ці машини вже металобрухт. А шкода.
Йдемо далі. «Опель-Фронтера», вона ж, від народження, «Ісудзу-Аміго» (хоча в Японії він називався «Ісудзу-Му», а в США — «Ісудзу-Родео», і саме це останнє позначення у нас більше поширене):
Яскраво-лазуровий «Форд-Рейнджер». Нічого особливого — просто колір сподобався:
Весела рекламна «Буханець»:
«Риба-пила» — це, ніби як, магазин всяких розливних напоїв був:
А зараз вона на задвірках будь-то варто:
Взагалі, мені цей УАЗик відразу нагадав відомий у певних колах, першоквітневий фотоколаж з «Паровоза ІС». Ця картинка розповзлася по інтернету в усі сторони — але вперше з’явилася саме там. Та, схоже, автор цієї «Буханця» її бачив, і ним надихався 🙂
Ну, і наостанок — тюнінгований «Соболь»:
Повний привід, всі справи:
Спасибі за увагу 🙂
