Радянський льотчик-винищувач Валентин Бондаренко міг би стати першою людиною в космосі. У всякому разі, шанси на це в нього були… Але до свого першого польоту він не дожив: загинув під час випробувань.
Перший загін
Валентин Васильович Бондаренко народився 16 лютого 1937 року в Харкові. Його батько, начальник цеху Харківської хутряної фабрики, в перші дні війни пішов на фронт.
Разом з матір’ю і старшим братом Валентин пережив німецьку окупацію. Старшокласником він став займатися в Харківському аероклубі. У 1954 році, після закінчення школи, вступив до Ворошиловградське військово-авіаційне училище, після його розформування перевівся в Грозненское, а потім — у Армавірської училище, яке закінчив з відзнакою в 1957 році. Військову службу Бондаренко проходив в авіаційних частинах ВПС Прибалтійського військового округу.
28 квітня 1960 року здійснилася заповітна мрія Валентина: після ретельного відбору він був зарахований до першого загону радянських космонавтів. З кількох тисяч бажаючих відібрали всього 29 осіб.
Спочатку Валентин не увійшов до числа шести кандидатів на космічний політ на кораблі «Восток». Але з різних причин кілька відібраних майбутніх космонавтів вибули з ладу, і до тренувань залучили Бондаренко.
Трагічна випадковість
У число випробувань входило десятисуточное перебування у сурдобарокамері, метою якого було перевірити реакцію на відсутність зовнішніх подразників. Вважалося, що умови в камері наближені до умов всередині космічного апарату. Розташовувалася вона в НДІ-7 ВПС (нині Інститут авіаційної та космічної медицини).
По завершенні експерименту Валентину повідомили, що він може зняти прикріплені до тіла медичні датчики. У місцях прикріплення залишилися червоні сліди, які Бондаренко протер змоченим у спирті ватним тампоном. Після цього молодий чоловік, не дивлячись, кинув ватку в бік сміттєвого відра. Але по нещасливій випадковості вона попала на спіраль розпеченій електроплитки і тут же спалахнула… Оскільки камера була наповнена майже чистим киснем, полум’я швидко поширилося. Бондаренка загорівся вовняний тренувальний костюм.
Відкрити камеру швидко не вдалося з-за великого перепаду тиску. Коли її нарешті відкрили, курсант був ще живий. Лікарі Боткінської лікарні 8 годин боролися за його життя. Він помер 23 березня 1961 року, всього за 19 днів до польоту Гагаріна, який разом з товаришами по загону кілька годин провів у нього в лікарні… Причиною смерті став опіковий шок.
Засекречений герой
Про загибель старшого лейтенанта Валентина Бондаренко ніде не повідомлялося: в ті часи все, що було пов’язане з космосом, суворо засекречивалось. Однак 17 червня 1961 року указом Президії Верховної Ради СРСР Бондаренко «за успішне виконання завдання уряду» був посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки.
На могилі Бондаренко, розташованої у Харкові на Філіпповському кладовищі, встановили обеліск з написом: «Світлій пам’яті від друзів-льотчиків». Тільки у 80-х з’явилася приписка: «-космонавтів СРСР».
Бондаренко залишив дружину Анну і сина Олександра. Якийсь час вони продовжували жити в Зоряному містечку, де Ганна працювала в Центрі підготовки космонавтів, потім поїхали в Харків, де у них була рідня. Аж до досягнення 16-річчя Саші виплачували за батька пенсію в 100 рублів — гроші на ті часи цілком пристойні. Згодом Олександр Бондаренко пішов по стопах батька і став військовим льотчиком.
Тільки в 1980 році про загибель Валентина Бондаренко стала писати західна преса. В СРСР стаття про нього вперше вийшла в 1986 році в «Известиях». У 1991 році ім’ям Бондаренко був названий один з місячних кратерів, а в липні 2013 року ім’я льотчика-космонавта було присвоєно школі № 93 міста Харкова, де він колись навчався.
Здавалося б, загибель Валентина Бондаренко не має ніякого відношення до самих космічних польотів — це просто трагічна випадковість. Однак без таких помилок і трагедій космонавтика не могла б розвиватися. До речі, ця історія змусила інженерів і вчених переглянути конструкцію випробувальної сурдобарокамеры, зокрема, змінивши склад і тиск атмосфери, що було враховано і при подальшій розробці пілотованих космічних кораблів.
Сьогодні в музеї Першого польоту, розташованому в місті Гагарін Смоленської області, на малій батьківщині першого у світі людини, що вийшла в космос, можна побачити сурдобарокамеру, яка є точною копією тієї, в якій загинув Валентин Бондаренко.
